Музеї як центри організації дозвілля

Міжнародний туризм і сфера послуг

Відносно новим напрямом музейної діяльності стала робота із соціально незахищеними верствами населення. З цією метою в музеях створено комітети, групи радників і консультантів. Для централізації музейних послуг у Нью-Йорку, наприклад, створено консорціум доступних музеїв, який провадить інформаційну діяльність, надає консультації, створює консультативні ради. Закордонні музеї пропонують свої послуги для людей з різними фізичними та розумовими вадами (доступні види інформації, екскурсії мовою жестів, світлові вказівники та сигналізації, знакова символіка, екскурсії для сліпих, майстерні, трапи, пасажирські ліфти тощо). Уперше програма арт-терапії для інвалідів була реалізована в музеях Нью-Йорка ще 1944 р. з ініціативи Музею сучасного мистецтва та Центру мистецтв ветеранів війни. З 1972 р. проводять "екскурсії на дотик" (the touch tour), випускають брошури шрифтом Брайля, здійснюють підготовку персоналу для роботи з інвалідами, створюють групи "Художня освіта для сліпих". Сьогодні Музей сучасного мистецтва співпрацює з Єврейською гільдією сліпих, Лікарською аудиторією, Британською асоціацією художніх терапевтів, Товариством сліпих художників, іншими організаціями інвалідів.

У Великій Британії діють Музейна та Галерейна асоціації, які вивчають можливості розширення доступу до музейних закладів різним верствам населення, підтримують зв'язки з організаціями інвалідів, школами, соціальними службами, молодіжними організаціями.

Навколо більшості музеїв гуртуються "друзі" — люди, які у свій вільний час допомагають музейним працівникам. Волонтери працюють у музеях, виконуючи різну роботу: касира, дизайнера, екскурсовода, вихователя, програміста, художнього керівника, консультанта, адміністратора, соціолога. Таку допомогу музеї розглядають як основний ресурс організації, як джерело життєвої сили культури та мистецтва.

Добровільні помічники музею не лише допомагають працівникам музейних закладів, а й створюють власні. Товариство "Друзі Лувра", створене ще 1897 р., налічує сьогодні 35 тис. членів. Волонтери купують для музею картини, забезпечують проведення променад-концертів, дитячих свят, виступів оркестрів, маркетингових заходів, обслуговують глядачів у буфетах, виконують канцелярські роботи.

Пріоритетними у музейній діяльності залишаються освітні програми для підлітків, метою яких є культурний розвиток дітей, поглиблення їхніх знань про історію своєї країни, її мистецтво, літературу, народну творчість на основі першоджерел, а не підручників. Музеї тісно співпрацюють із загальноосвітніми навчальними закладами, а підлітки регулярно відвідують музейні зали.

Відвідувачам (і не лише дітям) дозволяється ближче ознайомитися з деякими музейними експонатами: приміряти старовинний одяг, змайструвати за стародавніми схемами предмети побуту, розробити родовий герб, переглянути тематичні відеоматеріали, попрацювати з виробами із скла та порцеляни, створити новий експонат (модель, малюнок, схему).

Спеціальні освітні програми розробляються з урахуванням віку і розвитку дітей та підлітків і реалізуються в таких формах роботи, як екскурсії", семінари, диспути, дослідження, спостереження, рольові ігри, театралізовані вистави, тренінги. Наприклад, освітні проекти сучасного музею "Центр Магна" для дітей пропонують історію наукового пізнання Землі, Води, Повітря, Вогню, розкривають прикладне значення науки, її вплив на навколишнє середовище, аналізують розвиток промислових цінностей та екологічних проблем людства. Інтерактивне обладнання Центру дає змогу урізноманітнити традиційні екскурсії віртуальними мандрівками: "побувати" у шахті, відчути себе в ролі гірника, спостерігати формування сучасного ландшафту країни, виверження вулкана, відвідати кузню чи

електростанцію, опинитися в долині гейзерів або на максимальній глибині Світового океану.

Використання педагогічного потенціалу музеїв у закордонних країнах не є інновацією. Популярністю користуються виховні системи Німеччини (проекти "Місто для дітей — місто для всіх", Хертен; "Місто як школа", Берлін; міжвідомчі музейно-педагогічні програми Гамбурга та Штутгарта; "Міні-Мюнхен", Мюнхен); Нідерландів (проекти "Місто-музей"; "Наше майбутнє: Нідерланди-2050"); Австрії ("Відень — молодим**, "Мальовниче агісто**); Північної Ірландії ("Культурна спадщина", "Освіта для взаєморозуміння") та ін.

Перелічені проекти музейні працівники реалізують поза межами музеїв і мають на меті навчити дитину сприймати дійсність, самостійно освоювати культурну спадщину, розуміти взаємопов*язаність історичних епох, засвоювати навички міжособистісного спілкування.

Перед музейно-освітніми проектами стоять і профорієнтаційні завдання: пізнавальні екскурсії на підприємства міста, в різноманітні установи та організації, редакції газет, книжкові магазини, науково-дослідні центри, ресторани, відпочинкові комплекси, бібліотеки, парки, готелі допомагають дитині отримати елементарні професійні знання та навички, поспілкуватися із фахівцями, сформувати власне розуміння сутності певної професії.

Зміцнення контактів між музейними та освітніми закладами дало змогу урізноманітнити навчальний процес, зробити його цікавим, урахувати індивідуальні потреби підлітка, розширити світогляд молодої людини, вдосконалити викладання дисциплін. Однак втілити в життя освітні про* екти не завжди вдається, насамперед через нестачу кваліфікованих спеціалістів, які були б не лише мистецтвознавцями, а й педагогами, вміли працювати з підлітками.

Отже, основними тенденціями розвитку музейної справи є:

• інтеграція музейних програм у сферу дозвілля;

• збереження та популяризація життя місцевих культурних общин та їх самобутності на тлі глобалізації;

• збагачення духовного життя людини шляхом активізації зв'язку "мистецтво — історія — індивідуальний досвід";

• розвиток віртуальних музеїв і мультимедійних проектів, що зміцнює контакти з глядацькою аудиторією і дає змогу відвідувачам знайомитися з колекціями музеїв різних країн;

• розширення музейної діяльності за межі музейного закладу, в регіони країни;

• розвиток музеїв як туристичних об'єктів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний туризм і сфера послуг» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Музеї як центри організації дозвілля“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. ТУРИЗМ ЯК БАГАТОГРАННЕ СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ

  • Мотиви і цілі подорожей

  • Внутрішній туризм

  • Діловий туризм

  • Масовий та елітарний туризм

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

  • Становлення туристичного бізнесу

  • Туризм як галузь індустрії

  • Розділ 3. МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ ЯК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Фактори розвитку міжнародного туризму

  • Соціодемографічні зміни

  • Значення міжнародного туризму

  • Розділ 4. МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ

  • Основні міжнародні туристичні організації

  • Розділ 5. РИНОК МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Світовий і регіональні ринки міжнародного туризму

  • Південна Азія

  • Методи вивчення туристичного попиту

  • Некаузальні моделі

  • Сегментація попиту на послуги туризму

  • Вік

  • Сучасні тенденції туристичного попиту

  • Розділ 6. ГЕОГРАФІЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОПИТУ

  • Географія світових туристських потоків

  • Туризм із метою відпочинку і розваг

  • Америка

  • Азійсько-Тихоокеанський регіон

  • Спортивний туризм

  • Гірськолижний туризм

  • Діловий туризм

  • Конгресово-виставковий туризм

  • Інсентив-туризм

  • Лікувально-оздоровчий туризм

  • Америка

  • Релігійний туризм

  • Центри християнського паломництва

  • Центри паломництва мусульман

  • Екскурсійний туризм релігійної тематики

  • Розділ 7. ІНДУСТРІЯ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Особливості туріндустрії

  • Туристичний кругообіг

  • Транспортні перевезення

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Водний транспорт

  • Повітряний транспорт

  • Заклади розміщення туристів

  • Підприємства харчування

  • Розрізняють кілька видів кафе

  • Кейтеринг

  • Інформаційно-екскурсійне обслуговування

  • Методика інформаційно-екскурсійної роботи

  • Анімаційні послуги

  • Дозвілля в туристичних комплексах і готелях

  • Музеї як центри організації дозвілля
  • Організація дозвілля у парках

  • Туроператори і турагенти

  • Розділ 8. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Механізми підтримки розвитку міжнародного туризму

  • Правове регулювання розвитку міжнародної туристичної діяльності в різних країнах

  • Угорщина

  • Сертифікація і стандартизація

  • Ліцензування як форма державного регулювання туризму

  • Податкове регулювання міжнародної туристичної діяльності

  • Туристична політика держав

  • Правова основа туристичного бізнесу в різних країнах

  • Професійні туристичні об'єднання

  • Розділ 9. ТУРИСТИЧНІ ФОРМАЛЬНОСТІ

  • Поліцейські формальності

  • Паспортні формальності

  • Візові формальності

  • Шенгенська віза

  • Митні формальності та валютний контроль

  • Медико-санітарні формальності

  • Формальності безпеки

  • Страхування

  • Медичне страхування туристів

  • Майнове страхування

  • Розділ 10. ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ

  • Принципи класифікації туристичних ресурсів

  • Природно-кліматичні туристичні ресурси

  • Історико-культурні туристичні ресурси

  • Соціально-економічні туристичні ресурси

  • Розділ 11. СТАТИСТИКА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Концепція статистики міжнародного туризму

  • Основні статистичні одиниці туризму

  • Статистика туристських потоків

  • Статистика туристичних доходів і витрат

  • Доходи від міжнародного туризму

  • Організація і методи статистичного обліку

  • Розділ 12. ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Обмежувальні фактори

  • Туристичний продукт

  • Туристичне споживання

  • Туристичні експорт та імпорт

  • Коефіцієнт доходу від туризму

  • Розділ 13. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

  • Особливості менеджменту в туризмі

  • Франшиза (франчайзинг) в готельній справі

  • Структура, напрями й види менеджменту

  • Функції менеджменту

  • Зовнішнє і внутрішнє середовища в туризмі

  • SWOT-аналіз у туризмі

  • Розділ 14. ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

  • Підстави застосування маркетингу в туризмі

  • Елементи та основні інструменти

  • Територіальний маркетинг

  • Аналіз ринку міжнародного туризму

  • Збутові території

  • Мотиваційні, психологічні критерії

  • Маркетингове планування

  • Розробка нового туристичного продукту

  • Структура послуг

  • Ціни на туристичні послуги

  • Рівень і динаміка конкурентних цін

  • Просування туристичного продукту на ринку

  • Вибір каналів просування і рекламоносіїв

  • Зв'язки з громадськістю

  • Розподіл і збут турпродукту

  • Внутрішній маркетинг

  • Розділ 15. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

  • Виникнення та еволюція комп'ютерних систем бронювання

  • Сучасний стан системи "Amadeus"

  • Нові можливості системи "Galileo"

  • Інтеграція глобальних дистриб'юторських систем в Інтернеті

  • Інтернет-технологїї в туристичному менеджменті

  • Структура та властивості туристичних сайтів

  • Основні закордонні туристичні сайти онлайн-бронювання

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ