Ліцензування — це найбільш оперативна форма державного регулювання завдяки спрощеному (порівняно з сертифікацією чи стандартизацією) процесу одержання дозволу.
Ліцензія — це дозвіл (документ визначеної форми), виданий державними органами фізичним і юридичним особам на певний вид діяльності.
Залишаючи за собою право відкликання ліцензії, органи державної влади зберігають важелі контролю й впливу на виробників туристичного продукту, які порушують встановлені для них правила поведінки на ринку. Перелік видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, як і умови ліцензування, в різних країнах відрізняються, але можна виокремити деякі закономірності. Діяльність засобів розміщення практично ніде, окрім Іспанії, не ліцензується. Готелі, як і ресторани, частіше стають об'єктами різних видів сертифікації або стандартизації (атестація, класифікація тощо). Це можна пояснити специфікою діяльності цих об'єктів туристичної індустрії. Водночас діяльність туристичних фірм, які організовують подорож, звичайно підлягає ліцензуванню, але не стає об'єктом сертифікації. Особи, які надають посередницькі послуги в туризмі: екскурсоводи, супровідники, гіди-перекладачі, — провадять професійну діяльність на підставі ліцензії або сертифіката відповідності, який видається за результатами атестації.
Проаналізуємо законодавчу базу ліцензування туристичної діяльності в деяких країнах.
Іспанія. Турагентство повинно мати ліцензію на право заняття туристичною діяльністю, видану туристичною адміністрацією. Турагентства поділяють на три категорії:
• 1) "майориста" — туроператори. Виробляють турпродукт і формують пакет турпослуг для подальшого його передання агентствам "мінориста", але не безпосередньо туристам;
• 2)"мінористап — дистриб'ютори. Займаються комерціалізацією продукту, виробленого агентствами першої категорії, пропонуючи його безпосередньо клієнтові (туристові), а також організовують і (або) продають різного роду турпослуги прямо туристові, але не іншому агентству;
• 3) "майориста — мінориста" — агентства, які можуть одночасно займатися діяльністю, передбаченою для кожної з перших двох груп.
Заявка на одержання ліцензії повинна підтверджуватися;
• статутними документами турагентства;
• довідками з фінансових органів про статутний капітал агентства;
• гарантійним депозитом встановленого розміру;
• страховим полісом;
• копіями договорів про оренду приміщення під офіс;
• договором з особою, яка буде очолювати агентство;
• бізнес-планом діяльності агентства.
Закордонне агентство подорожей також може одержати ліцензію, щоб діяти через іспанські турфірми, укладаючи з ними контракти на надання послуг.
Франція. Умови, на яких у цій країні дозволено провадити діяльність, пов'язану з організацією й продажем подорожей і перебування, визначені Законом від 13 липня 1992 р. У цьому Законі розглядаються три типи операцій з організації або продажу турпродукту:
• 1) організація й продаж колективних або індивідуальних турів і перебування;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний туризм і сфера послуг» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ліцензування як форма державного регулювання туризму“ на сторінці 1. Приємного читання.
