Туристичне споживання (використання) — це витрачання доходу, створеного індивідуумами, з метою придбання туристичних товарів і послуг для задоволення визначених туристичних потреб чи бажань у конкретному місці призначення у визначений час. Відповідно до основної концепції туризму, турист — це споживач, який отримує (використовує) туристичну продукцію.
До рішення витратити гроші на задоволення власних туристичних потреб і бажань індивідуума спонукають конкретні фактори. Поведінка індивідуума залежить від його фізичних, розумових і соціальних якостей. Фактори, які впливають на індивідуумів при ухваленні ними рішень, можуть бути ендогенними й екзогенними.
Ендогенні (внутрішні) фактори — це психологічні, фізичні й інтелектуальні особливості індивідуума, рівень його культури.
Екзогенні (зовнішні) фактори визначаються рівнем особистого доходу, соціальними, політичними й економічними обставинами й, у кінцевому підсумку, — рекламою.
Розглядаючи питання, пов'язані з туристичним споживанням, необхідно визначити, що є для туриста споживчою вартістю. Вона має матеріальні й нематеріальні складові. Узагалі під споживчою вартістю для туриста розуміється корисність матеріальних складових — товарів (благ), які можуть, як ми вже говорили, бути продуктами людської діяльності (послуги, надані туристу) і можуть ними не бути (природні фактори — сонце, повітря, вода).
Наведемо класифікацію споживчих вартостей для туриста:
• 1) споживчі вартості, які не є продуктами людської праці, — сонце, повітря, вода;
• 2) споживчі вартості, які є продуктами витраченої у минулому людської праці, що не набула товарної форми (пам'ятники архітектури, культури тощо);
• 3) споживчі вартості, що використовуються туристами безкоштовно і потребують постійного докладання праці (дороги, парки, будівельні комплекси та ін.);
• 4) споживчі вартості, які виступають у формі товару (послуги).
Задоволення туристичних потреб полягає у придбанні товарів і послуг, з одного боку, І споживанні благ (безкоштовно) — з іншого. Туристичні потреби можна поділити на три групи: обов'язкові, специфічні та додаткові.
Під обов'язковими потребами розуміють послуги, які, як правило, становлять основу турпакета (транспорт, розміщення, харчування та ін.).
Специфічні потреби кладуться в основу вибору подорожі з метою отримати враження у процесі подорожі. Споживання обов'язкових послуг відповідної якості сприяє задоволенню специфічних потреб.
До додаткових потреб належать товари і послуги, які турист отримує у процесі подорожі й які безпосередньо не входять у турпакет. До них можна віднести різні покупки (шопінг) під час подорожі (наприклад, придбання сувенірів), послуги служби побуту, транспорту, пошти тощо.
Особливість туристичного споживання зумовлює специфіку організації обслуговування туристів. Насамперед, це пов'язано з нематеріальністю послуг.
У матеріальному виробництві виготовлення і споживання товару віддалені в часі й у просторі. Щоб товар можна було використовувати, його необхідно доправити від місця виробництва до місця споживання. Туристична ж послуга споживається тільки тоді, коли туриста доправлять до місця її надання. Крім того, вона споживається в процесі виробництва, тобто є нероздільною в часі.
Як правило, туристи отримують послуги:
• 1) у місці постійного проживання (інформація, посередницькі послуги);
• 2) під час подорожі, тобто переміщення (транспортні послуги, харчування, інформація та ін.);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний туризм і сфера послуг» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Туристичне споживання“ на сторінці 1. Приємного читання.
