На туризм як галузь економіки впливає безліч обмежувальних факторів. Для аналізу відносин, які склалися в туризмі, ці обмеження варто класифікувати:
• 1. Обмеження в попиті: будь-яка організація бізнесу обмежена у своїй виробничій активності, спрямованій на задоволення попиту клієнтів, оскільки цей попит пов'язаний з економічними можливостями туристів щодо купівлі турпродуктів і послуг.
• 2. Обмеження в пропозиції, пов'язані з наявністю необхідних туристичних ресурсів. Серед усіх ресурсів найважливішими, мабуть, є природні. Це підтверджує дослідження географічного розподілу туристичних напрямків (дестинацій). Очевидно, що одні туристичні дестинації є більш привабливими для туристів за інші.
• 3. Обмеження, що стосуються навколишнього середовища, пов'язані з його забрудненням. Це стосується визначених туристичних напрямків (дестинацій), на яких збирається багато туристів, що завдають шкоди навколишньому середовищу: організація кемпінгів у заборонених місцях, розкладання багаття, засмічення території тощо. У зв'язку з цим можуть бути запроваджені обмеження на відвідування цієї дестинації.
• 4. Обмеження вільного часу туриста, що автоматично створює перешкоди для вибору способу проведення вільного часу. Порівняно короткий період туристської активності споживача погано впливає на виробничу активність турфірм, отже, обмежує можливість зростання прибутку. Це також негативно впливає на обсяг туристичного обороту, який держава одержує від природних ресурсів.
• 5. Юридичні обмеження, до яких, зокрема, належать закони про захист навколишнього середовища, закони, які встановлюють зони розвитку туризму, нормативні акти про обмеження будівництва.
• 6. Обмеження через відсутність знань: діяльність багатьох видів туризму обмежена через недостатню обізнаність інвесторів у сфері, туризму. Те ж саме стосується і діяльності держави в туризмі: часто посадовці, які ухвалюють рішення, мають для цього недостатньо знань.
• 7. Обмеження через недостатність ресурсів: ідеться не тільки про природні ресурси, а й про ресурси, необхідні для функціонування туристичної індустрії. До таких ресурсів належать, наприклад, грошовий капітал, професійно підготовлений персонал, готельний і ресторанний фонд, транспорт. Обмеженість подібних ресурсів знижує можливість задоволення потреб і бажань туристів.
Крім перелічених, існує безліч інших, менш значущих обмежень. А ще різноманітні обмежувальні фактори можуть поєднуватися, створюючи комплекси обмежень в економіці туризму.
Витрати
Фактори виробництва туристичного продукту. Туристичний продукт - результат виробничої діяльності турфірм. Необхідними елементами (факторами) будь-якого виробничого процесу виступають праця, земля і капітал. У кожному виробництві різними способами використовуються матеріали і створюються блага, які задовольняють людські потреби і бажання.
Факторами виробництва туристичної продукції є:
• праця — фізичні та розумові зусилля, спрямовані на виробництво туристичних продуктів і надання послуг. Це, зокрема, зусилля менеджерів, покоївок, офіціантів, барменів, зайнятих у сфері гостинності;
• земля (право власності на землю), яка використовується у виробничому процесі. Йдеться про землю, на якій розташований, наприклад, готель чи кемпінг, ресторан для харчування туристів;
• капітал — засоби виробництва, які використовуються у виробничому процесі для створення інших продуктів, що задовольняють туристичні потреби і бажання. Капітал — це, наприклад, машини й устаткування, які використовуються при будівництві готелів, персональні комп'ютери для турофісів, транспортні засоби тощо.
Зауважимо, що праця, земля і капітал не можуть розглядатися як фактори виробництва туристичної продукції, якщо вони не використовуються протягом виробничого процесу. Готель, наприклад, буде вважатися фактором виробництва, лише якщо він почне працювати і пропонувати свої послуги туристам. Таке положення є правомірним для всіх факторів виробництва.
Деякі сучасні економісти виокремлюють ще четвертий фактор виробництва — заповзятливість (підприємливість, діловитість), тобто здатність індивідуумів комбінувати три інших фактори виробництва для створення туристичної продукції та одержання прибутку. Бізнесмен у туризмі, ухвалюючи важливі рішення, часто ризикує.
Звичайно турист витрачає гроші не тільки в готелі, де він зупиняється, айв інших місцях. Гроші накопичують ті, хто продає туристичні товари і послуги (готелі, ресторани та ін.), і витрачають покупці, тобто туристи. Отже, ці грошові потоки можна розглядати як туристичні витрати, з одного боку, і туристичні доходи — з іншого. Туризм включає процеси виробництва і придбання продукту. Однак точно визначити сферу, в якій турист здійснює витрати з організації і проведення своєї подорожі, важко. Тому для зручності всі витрати можна поділити на види за ознаками, що характеризують місце призначення, час і мету придбання.
З погляду часу здійснення туристичних витрат виокремлюють три періоди в споживанні товарів і послуг:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний туризм і сфера послуг» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Обмежувальні фактори“ на сторінці 1. Приємного читання.
