Азійсько-Тихоокеанський регіон

Міжнародний туризм і сфера послуг

Міжнародний туризм в Азійсько-Тихоокеанському регіоні — порівняно нове явище. У деяких країнах індустрія туризму почала розвиватися недавно — у 80-ті роки XX ст. У цей час у регіоні сформувалася структура в'їзного туризму, яку можна спостерігати і протягом останніх років. Вона практично повторює (з деякими змінами й уточненнями) розподіл туристичних прибуттів в Америці. В обох випадках значною є частка поїздок на близькі відстані. У структурі міжрегіональних туристських прибуттів в Азійсько-Тихоокеанський регіон 18 % припадає на Європу й Америку, прибуття з Африки, Близького Сходу і Південної Азії в сукупності не перевищують 3 %.

В Азійсько-Тихоокеанському регіоні, як і в Америці, туристські прибуття зосереджені переважно в одному субрегіоні, однак із нижчою концентрацією, більш рівномірно вони розподіляються територіями Східної, Південно-Східної Азії та Океанії.

Основні туристські потоки спрямовані в Східну Азію (56,9 %). Другий за значущістю субрегіон — Південно-Східна Азія (33,5%). Австралія й Океанія мають незначну ринкову частку (9,6 %).

Просторова структура туристських прибуттів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні значною мірою залежить від стану ринку міжнародного туризму в Китаї, на який припадає третина всіх прибуттів у регіон, а включаючи території Сянган (Гонконг) і Тайвань, — понад 50 %.

Китай є основною туристичною країною на Тихоокеанському узбережжі. Але донедавна більшість туристів — 25,6 з 27,5 млн осіб 1990 р. — становили етнічні китайці і лише 1,7 млн осіб — туристи з Японії, США, Великої Британії, країн СНД та ін.

Модель туризму Китаю, що вже сформувалася, зумовлена політичною історією країни, її міжнародним становищем. Китай є колискою однієї з найдавніших цивілізацій.

З початком модернізації китайської економіки наприкінці 70-х років XX ст. у країну почало приїжджати багато гостей із-за кордону. Більшість туристів цікавляться давньою культурою країни. У середині 80-х років XX ст. прокотилася друга хвиля зростання туризму, але темпи цього зростання наприкінці десятиріччя зменшились через недостатньо розвинену інфраструктуру.

Політичні й економічні реформи, які проводились у Китаї, позитивно вплинули на розвиток внутрішнього туризму. Багаті туристичні ресурси Китаю дали змогу радикально змінити модель туризму в Східній Азії та Тихоокеанському регіоні загалом. Основними країнами, які генерують туристичні потоки в Китай, є Малайзія, Індонезія, Республіка Корея, Росія, Монголія. Близько 60 % в'їзного туристського потоку до Китаю припадає на країни ближнього оточення. Особливий інтерес туристи виявляють до поїздок, що дозволяють помилуватися дикою природою, відчути живе життя сучасного Китаю, ознайомитися з перебігом реформ у країні.

Туристи охоче здійснюють круїзи річкою Хуанхе чи стародавнім Китайським каналом, надають перевагу поїздкам Трьома ущелинами Янцзи. Вони знайомляться з традиційними методами китайської медицини і прилучаються до фізичної культури — гімнастики тайцзи. Багато туристів вирушають у подорож, щоб одержати уявлення про китайську кухню чи взяти участь у фестивалі паперових зміїв, побачити степи Внутрішньої Монголії чи зійти на засніжені вершини, а також познайомитися з мистецтвом каліграфії. У Китаї для туристів розроблені різноманітні тематичні екскурсії, наприклад, вони можуть відвідати завод Цзіндечжень та власноруч виготовити порцеляновий сувенір.

Популярність Китаю, індустрія туризму якого може задовольнити найрізноманітніші запити відвідувачів, із кожним роком зростає. Якщо 1990 р. він посідав 12-те місце серед країн світу за туристськими прибуттями, 1995 р. перемістився на 8-ме, то 2000 р. увійшов у першу п'ятірку. За даними UNWTO, у Китаї 2004 р. зареєстровано 41,8 млн прибуттів, що відповідає четвертому місцю за кількістю прибуттів у світі.

Сучасний Китай очолює список азійських країн за кількістю прибуттів і надалі залишатиметься лідером не лише в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, а й у світі. За прогнозами UNWTO, 2020 p. в'їзний потік у Китай (включаючи Сянган) досягне 196 млн прибуттів, тобто буде більшим, ніж у США і Францію в 2 рази, Іспанію — у 3 рази, Італію і Велику Британію — у 4 рази.

Крім Китаю, популярними туристичними напрямками в Азійсько-Тихоокеанському регіоні є нові індустріальні країни (території) Азії: Сянган (Гонконг), Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Республіка Корея, Індонезія і Тайвань. Економічні перетворення, які сталися там останнім часом, сприяли збільшенню ділових поїздок у регіон. Саме діловий туризм дав поштовх розвитку готельної справи, індустрії розваг.

Сьогодні ці країни (території) залучають туристів насамперед своєю екзотичною природою, можливістю купально-пляжного відпочинку. Крім того, Сянган і Сінгапур пропонують чудовий шопінг.

Після приєднання 1997 р. Гонконгу до Китаю структура в'їзного туризму Гонконгу також зазнала змін. Крім своїх гостей, країна почала приймати транзитних мандрівників, які відвідували Китай, стала своєрідними воротами Китаю: між Гонконгом та більш ніж десятьма китайськими містами налагоджено регулярні рейси, а також прокладено сучасні автомобільні та залізничні шляхи. Жителі Гонконгу відпочивають переважно у Таїланді (90 % усіх відпусток), а бізнес-тури здійснюють на Філіппіни, в Індонезію, Сінгапур.

Модним туристичним напрямком став Таїланд, особливо після освоєння ним нової пляжної зони на південному узбережжі й організації культурно-пізнавальних поїздок на північ країни. Тайці — добрі, чуйні, відкриті, простодушні та дуже терплячі люди. У Республіці Кореї, Таїланді та на Тайвані добре розвинений розважальний туризм.

У десятку країн регіону, що лідирують за прибуттями, входить Японія. Вона приймає потоки відвідувачів з різними туристичними цілями, у тому числі для відпочинку і розваг. Японська індустрія розваг посідає друге місце у світі після американської.

Варто зазначити, що туристичний бізнес у регіоні успішно функціонує тільки в розвинених і нових індустріальних країнах. В'єтнам, Лаос, Камбоджа, Монголія, попри всі зусилля, мають незначну ринкову частку в туризмі.

Головні ринки виїзного туризму в Азійсько-Тихоокеанському регіоні сформувалися в тих самих країнах, що і ринки в'їзного туризму, з деякими відмінностями в списку лідерів. Перше місце за кількістю туристичних виїздів уже тривалий час утримує Японія — на неї припадає третина всіх виїздів із Азійсько-Тихоокеанського регіону. Щорічно японці здійснюють майже ЗО млн закордонних поїздок, у тому числі, за різними оцінками, від 60 до 80 % з метою відпочинку, розваг і задоволення: перебування на природі, знайомства з визначними історико-культурними пам'ятками, відвідування культурно-видовищних заходів і заняття спортом.

Потребу у відпочинку і розвагах японці задовольняють, не залишаючи батьківщини чи подорожуючи на близькі відстані в Китай, Сянган, Республіку Корею, Сінгапур. Водночасно зміцнюються міжрегіональні туристичні зв'язки Японії. Міжконтинентальний туристський потік у США є найінтенсивнішим. Однак загалом далекі поїздки, особливо в країни

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний туризм і сфера послуг» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Азійсько-Тихоокеанський регіон“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. ТУРИЗМ ЯК БАГАТОГРАННЕ СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ

  • Мотиви і цілі подорожей

  • Внутрішній туризм

  • Діловий туризм

  • Масовий та елітарний туризм

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

  • Становлення туристичного бізнесу

  • Туризм як галузь індустрії

  • Розділ 3. МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ ЯК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Фактори розвитку міжнародного туризму

  • Соціодемографічні зміни

  • Значення міжнародного туризму

  • Розділ 4. МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ

  • Основні міжнародні туристичні організації

  • Розділ 5. РИНОК МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Світовий і регіональні ринки міжнародного туризму

  • Південна Азія

  • Методи вивчення туристичного попиту

  • Некаузальні моделі

  • Сегментація попиту на послуги туризму

  • Вік

  • Сучасні тенденції туристичного попиту

  • Розділ 6. ГЕОГРАФІЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОПИТУ

  • Географія світових туристських потоків

  • Туризм із метою відпочинку і розваг

  • Америка

  • Азійсько-Тихоокеанський регіон
  • Спортивний туризм

  • Гірськолижний туризм

  • Діловий туризм

  • Конгресово-виставковий туризм

  • Інсентив-туризм

  • Лікувально-оздоровчий туризм

  • Америка

  • Релігійний туризм

  • Центри християнського паломництва

  • Центри паломництва мусульман

  • Екскурсійний туризм релігійної тематики

  • Розділ 7. ІНДУСТРІЯ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Особливості туріндустрії

  • Туристичний кругообіг

  • Транспортні перевезення

  • Залізничний транспорт

  • Автомобільний транспорт

  • Водний транспорт

  • Повітряний транспорт

  • Заклади розміщення туристів

  • Підприємства харчування

  • Розрізняють кілька видів кафе

  • Кейтеринг

  • Інформаційно-екскурсійне обслуговування

  • Методика інформаційно-екскурсійної роботи

  • Анімаційні послуги

  • Дозвілля в туристичних комплексах і готелях

  • Музеї як центри організації дозвілля

  • Організація дозвілля у парках

  • Туроператори і турагенти

  • Розділ 8. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Механізми підтримки розвитку міжнародного туризму

  • Правове регулювання розвитку міжнародної туристичної діяльності в різних країнах

  • Угорщина

  • Сертифікація і стандартизація

  • Ліцензування як форма державного регулювання туризму

  • Податкове регулювання міжнародної туристичної діяльності

  • Туристична політика держав

  • Правова основа туристичного бізнесу в різних країнах

  • Професійні туристичні об'єднання

  • Розділ 9. ТУРИСТИЧНІ ФОРМАЛЬНОСТІ

  • Поліцейські формальності

  • Паспортні формальності

  • Візові формальності

  • Шенгенська віза

  • Митні формальності та валютний контроль

  • Медико-санітарні формальності

  • Формальності безпеки

  • Страхування

  • Медичне страхування туристів

  • Майнове страхування

  • Розділ 10. ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ

  • Принципи класифікації туристичних ресурсів

  • Природно-кліматичні туристичні ресурси

  • Історико-культурні туристичні ресурси

  • Соціально-економічні туристичні ресурси

  • Розділ 11. СТАТИСТИКА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Концепція статистики міжнародного туризму

  • Основні статистичні одиниці туризму

  • Статистика туристських потоків

  • Статистика туристичних доходів і витрат

  • Доходи від міжнародного туризму

  • Організація і методи статистичного обліку

  • Розділ 12. ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Обмежувальні фактори

  • Туристичний продукт

  • Туристичне споживання

  • Туристичні експорт та імпорт

  • Коефіцієнт доходу від туризму

  • Розділ 13. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

  • Особливості менеджменту в туризмі

  • Франшиза (франчайзинг) в готельній справі

  • Структура, напрями й види менеджменту

  • Функції менеджменту

  • Зовнішнє і внутрішнє середовища в туризмі

  • SWOT-аналіз у туризмі

  • Розділ 14. ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

  • Підстави застосування маркетингу в туризмі

  • Елементи та основні інструменти

  • Територіальний маркетинг

  • Аналіз ринку міжнародного туризму

  • Збутові території

  • Мотиваційні, психологічні критерії

  • Маркетингове планування

  • Розробка нового туристичного продукту

  • Структура послуг

  • Ціни на туристичні послуги

  • Рівень і динаміка конкурентних цін

  • Просування туристичного продукту на ринку

  • Вибір каналів просування і рекламоносіїв

  • Зв'язки з громадськістю

  • Розподіл і збут турпродукту

  • Внутрішній маркетинг

  • Розділ 15. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ

  • Виникнення та еволюція комп'ютерних систем бронювання

  • Сучасний стан системи "Amadeus"

  • Нові можливості системи "Galileo"

  • Інтеграція глобальних дистриб'юторських систем в Інтернеті

  • Інтернет-технологїї в туристичному менеджменті

  • Структура та властивості туристичних сайтів

  • Основні закордонні туристичні сайти онлайн-бронювання

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ