Методика — сукупність способів і прийомів використання будь-якої роботи. Загальна і конкретна методики туризму визначаються завданнями екскурсійної діяльності й особливостями аудиторії, які вимагають застосування конкретних способів і прийомів. Найбільш поширеними серед них є методи індукції і дедукції (виклад екскурсійних тем за принципом від простого до складного, від конкретного до загального чи, навпаки, від загального до конкретного, від відомого до невідомого), оптимального поєднання раціонального та емоційного завдяки спеціальним засобам мовлення, наочність, системність, послідовність, актуальність. Уміло використовуючи методи і прийоми, гід може якнайкраще підготуватися до екскурсії, добрати найцікавіший матеріал, викласти його яскраво з урахуванням національних, професійних, вікових особливостей туристів.
Як уже зазначалося, гіду-перекладачу доводиться працювати з різними категоріями іноземних туристів. Налагодження контакту з ними сприяє збереженню уваги до викладеного матеріалу. Для успішної роботи, правильного спілкування гід-перекладач повинен ураховувати соціально-психологічні особливості туристів: їхні інтереси, потреби, мотиви поводження, емоції, настрої, звички, звичаї, традиції.
Варто мати на увазі, що контакт, психологічний і зоровий, має значення для утримання уваги. Проблема уваги тісно пов'язана з проблемою інтересу, тому що наявність інтересу зумовлює увагу, і, навпаки, якщо туристи уважно слухають гіда-перекладача, виходить, його розповідь викликає в них інтерес. Психологічний контакт встановлюється завдяки емоційній насиченості мови гіда-перекладача, її виразності. Якщо мова гіда-перекладача монотонна і суха, він не зможе встановити психологічний контакт. Крім психологічного, дуже важливо встановити зоровий контакт. Гіду важливо бачити туристів, їхні очі, контролювати їхні сприйняття і реакцію на подані ним відомості. За виразом очей туристів гід може судити про те, як сприймається його робота.
Для встановлення контакту важливими є настрій і самопочуття гіда-перекладача: бадьорий, енергійний, зібраний гід-перекладач подобається туристам. Якщо гід стомлений, перебуває у поганому настрої, встановити контакт буває дуже важко. Те ж саме стосується туристів: втомлені переїздом з міста до міста люди будуть розсіяними і не зможуть сконцентрувати увагу на інформації гіда. Дуже важлива для роботи перша зустріч туристів із гідом. Його зовнішність, манера поведінки, гостинність і перші фрази мимоволі привертають увагу туристів. Перша зустріч і перша інформація важливі не тільки для встановлення контакту, а й для налагодження в майбутньому атмосфери взаємної поваги і довіри.
Якщо гід-перекладач вміє адаптувати матеріал екскурсії для конкретної аудиторії, якщо він при цьому не байдужий, а зацікавлений в тому, про що розповідає, тоді його інформація викликає відповідний інтерес у туристів. Матеріал повинен викладатися в популярній і доступній для сприйняття туристів формі.
Як би добре не був опрацьований текст екскурсії, якою б літературною мовою він не був написаний, гідові часто доводиться імпровізувати, пристосовуючись до потреб сьогодення. Чим вищий культурний рівень гіда-перекладача, його професійна майстерність, тим вишуканіше він імпровізує. Здатність до імпровізації підсилює вплив гіда-перекладача на туристів, допомагає активізувати їхню увагу і поглиблювати інтерес. Для роботи гіда важливими є тембр голосу, інтонація, яка додає словам емоційного забарвлення. Особливу увагу варто звертати на темп і ритм мовлення. Повільний темп втомлює слухачів, швидкий темп без пауз також сприймається важко. Темп мовлення залежить від змісту: більш важливу інформацію потрібно подавати сповільненим темпом, іноді варто повторити сказане. Менш важливі відомості можна подавати у прискореному темпі. Важливе значення мають жести, міміка, поза гіда-перекладача. Варто уникати одноманітних, часто повторюваних жестів — це дратує туристів.
Методика передбачає творче застосування в практиці інформаційно-екскурсійної роботи певних прийомів, які сприяють кращому засвоєнню змісту екскурсії.
Прийом порівняння можна застосовувати для зіставлення явищ чи процесів в одній країні з аналогічними явищами в інших країнах; минулого із сьогоденням.
Прийом власного прикладу в бесіді з іноземними туристами є дуже ефективним, робить інформацію переконливішою. Якщо дотепний гід-перекладач знайде яскраві, вдалі вирази, використовуватиме народні прислів'я і приказки, це додасть екскурсії емоційності, й, безумовно, допоможе знайти порозуміння з аудиторією.
Прийом новизни можна використовувати в роботі з будь-якими групами іноземних туристів: і тими, що вперше відвідують нашу країну, і тими, що приїхали до нас повторно, оскільки зміни в житті країни, регіону, міста відбуваються майже щодня.
Прийом взаємодії інтересів застосовується для привернення уваги в роботі зі спеціалізованими групами: гід, ураховуючи професійні зацікавлення туристів, використовує інформацію на важливу для них тему.
Прийом відновлення художнього образу (персоніфікації) — це яскрава розповідь гіда про діяльність конкретної особистості чи про визначену подію, яка пожвавлює будь-яку екскурсію. Цей прийом є корисним при проведенні тематичних екскурсій і при огляді пам'ятників.
Прийом проблемної ситуації полягає в тому, що гід-перекладач, вміло торкнувшись визначеної проблеми, пропонує туристам обговорити її разом із ним.
Прийом співучасті активізує уяву туристів і сприяє підвищенню їхнього інтересу до відомостей, що подаються.
Прийом ліричного відступу гіди-перекладачі використовують, щоб дати можливість туристам відпочити, відновити увагу. Для цього, наприклад, можна розповісти веселу історію. З метою залучення уваги туристів до найбільш важливих тем розповіді корисно також повторити основні положення, попросити туристів відповісти на запитання для закріплення інформації, виділити питання інтонацією, паузою, уповільненим темпом викладу.
В інформаційно-екскурсійній роботі на підтвердження якогось положення доцільно використовувати факти і цифри (статистику, факти з історії нашої країни чи країни походження туристів). Уміле застосування фактів і цифр виражається не тільки в правильному їх виборі, а й у чіткому визначенні обсягу такого матеріалу. Не варто перевантажувати увагу іноземних туристів непотрібними фактами і численними цифрами, краще відібрати кілька яскравих і зрозумілих фактів, прикладів, цифр, які звучатимуть особливо переконливо.
У туризмі, пізнавальна мета якого є визначальною, використовуються спеціальні форми ознайомлення, умовно їх можна поділити на основні і додаткові.
До основних належить екскурсія — форма просвітницької роботи, присвяченої визначеній темі, пов'язаній з історією чи сучасним життям країни, з використанням зорового ряду. Найбільш масовими є екскурсії по місту (автобусні, пішохідні, пароплавні, вертолітні), які поділяються на оглядові та тематичні (присвячені конкретній темі: історичній, архітектурно-містобудівній, літературно-музичній тощо); музейні (відвідування музеїв, виставок, галерей, меморіальних комплексів, пам'ятних місць, заміських садиб, заповідників) і виробничі (на підприємства, в установи, навчальні й медичні заклади тощо).
Додатковими формами ознайомлення є вечори, зустрічі за професіями, театралізовані вистави на базі музеїв чи історико-архітектурних пам'ятників.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний туризм і сфера послуг» автора Мальська М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика інформаційно-екскурсійної роботи“ на сторінці 1. Приємного читання.
