До середини літа ця рослина поступово піднімається над поверхнею води і починає цвісти. Другу половину літа вона є поверхневою рослиною. У цей період зарості водяного різака повністю ховають воду, створюється враження, що вода у водоймі висохла. Насправді це не так: просто зарості різака сховали її. Восени вони поступово опускаються під воду, плесо знову стає чистим. У такому зануреному стані водяний різак проводить всю зиму і весну. З потеплінням зарості знову піднімуться на поверхню.
Жабурник - близька до різака водна рослина, теж належить до типу плаваючих. Але жабурник не створює таких великих заростей. Він розростається на поверхні ноди незначними куртинами або біо-групами Сама рослина досить декоративна. Декоративності їй надають маленькі розетки нирковидних листків та гарні білі квітки. На зиму жабурник утворює бруньки, що містяться в основі стебла. Навесні ці бруньки вивільнюються і починають самостійний розвиток. Самі рослини теж занурюються у воду і в такому стані зимують.
Серед плаваючих водяних рослин є також багато цікавих видів: кушири, пухирники, плавушники тощо. Цікаве у цих рослин те, що вони можуть зовсім не мати зв'язку з дном і тоді живуть у товщі води.
Багато бентосних рослин, відірваних від субстрату, теж можуть жити в товщі води, збільшуючи тим самим групу плаваючих водяних видів.
Найтиповішими представниками плаваючих рослин є кушири, чи роголисники їх у флорі України три види. За зовнішнім виглядом вони дуже схожі до водопериці. Але у кушира листки розсічені у верхній частині і тому нагадують ріжки. Крім того, листки кушира шорсткі, а у водопериці м'якенькі. Кушир зовсім не утворює коренів або утворює їх дуже рідко. Роль коренів у нього виконують листки та стебла. Квітки дрібні, поодинокі. Вони виростають з пазух листків і піднімаються над водою. Кушири вважаються добрим кормом для риби і водоплавної птиці.
Цікавою рослиною цієї групи є плавушник болотний, що зустрічається в болотах Полісся та у стоячих водоймах. Ця рослина теж досить подібна до водопериці, але відрізняється від неї довгими гребінчастими листками. Плавушник гарно цвіте. Над водою піднімається порівняно великий квітонос з китицею білих або рожевих квіточок. Плавупшик - рослина багаторічна. Тому з похолоданням він опускається на глибину, як і інші види водних рослин. Густих заростей плавушник не утворює, а зустрічається переважно разом з іншими видами плаваючих та поверхневих водних рослин.
Дуже часто серед плаваючих рослин трапляється елодея канадська, яку можна знайти практично у всіх водоймах України і далеко за її межами. Ця рослина придонна, але дуже часто перебуває в плаваючому стані, її довгі пагони, усіяні довгастими, як у моху, листками, легко розпізнати. Рослина дводомна. Але квітки у неї з'являються дуже рідко. Вони білі, поодинокі, піднімаються до поверхні води. Основна форма розмноження елодеї - вегетативна. Елодею недарма називають іноді водяною чумою. Вона утворює зарості, що покривають товщу води у водоймах. Ці зарості надзвичайно небезпечні для всього живого у воді, тому що викликають, особливо взимку, масовий замор. Боротьба з елодеєю ускладнена, бо навіть маленькі рештки пагонів здатні за короткий період знову утворити суцільні зарості.
Ще одну група рідкісних видів, що належать до роду водяних горіхів. їх у флорі України дев'ять видів. Водяні горіхи зустрічаються в стоячих чи повільно текучих водах водойм. Це однорічники, які можуть жити на різних глибинах, від 40 см до 4 м. З насіння, що потрапляє в мулистий ґрунт, проростає довге стебло, яке тягнеться до самої поверхні води. Спочатку на ньому з'являються підводні ланцетні листки, які швидко опадають, і тоді їх місце займають додаткові корінці. Від них стебло водяного горіха стає волохатим, досить подібним до водопериці. На поверхні води пагін стає вкороченим і розвиває розетку плаваючих листків. Кожен такий листок має ромбічну листову пластинку і розширений черешок. У здутті черешка міститься повітря. Тому черешки виконують роль повітряних буйків, що утримують всю рослину на поверхні. Квітки водяного горіха білі, дрібні. Але найцікавіше у цих рослин - плоди. Вони мають вигляд горішків з чотирма характерними гострими виростами, які виконують роль якірців, коли плід потрапляє на дно.
Плоди-горішки цієї рослини досить багаті поживними речовинами, їстівні. Вони містять до 5 % крохмалю, 15 - білків, 7,5 - жирів та 3% цукрів. Плоди охоче споживають дикі тварини: свині, ондатри, нутрії. Водяний горіх створює іноді значні зарості, які, на жаль, стають рідкістю. Такі зарості дають до 85 плодів з 1 м2.
У багатьох морях тропічних і субтропічних країн, а також частково у помірних широтах живе чимало представників розмаїтого світу нижчих рослин. Йдеться про червоні водорості, або багрянки, які є типовими морськими рослинами і у морях Світового океану зустрічаються частіше, ніж бурі та зелені водорості. На відміну від бурих водоростей вони іноді оселяються і в прісних водоймах.
Червоні водорості - найбільша і дуже своєрідна група донних морських водоростей: в ній понад 600 родів, близько 4000 видів, серед яких лише 200 видів мешкають у прісноводних басейнах, віддаючи перевагу холодній проточній воді.
Багрянки - це багатоклітинні, прикріплені до субстрату організми складної морфологічної та анатомічної будови. Лише у деяких примітивніших з них слань одноклітинна або колоніальна. Переважна більшість багрянок - це досить великі рослини, завдовжки від кількох сантиметрів до одного метра. Зустрічаються серед них і мікроскопічні водорості.
Ці рослини мають своєрідне забарвлення, яке залежить від специфічних пігментів - червоного фікоеритрину та синього фікоціану, що маскують хлорофіл. Різне поєднання цих пігментів визначає забарвлення багрянок: рожеве, червоне, малинове, фіолетове, блакитно-зелене і навіть жовте. Продуктом асиміляції звичайно є так званий ба-грянковий крохмаль, який відрізняється від крохмалю квіткових рослин і близький до амілопектину та глікогену.
Форма багрянок найрізноманітніша, іноді навіть химерна. Серед них можна зустріти організми, що мають тонкі нитковидні слані, а також з циліндричною сланню, або розчленовану на листковидні, стебло- чи коренеподібні частини. Деякі багрянки нагадують ажурну гілочку, невеликий кущик, листок лопуха.
Розмножуються багрянки моноспорами, тетраспорами, карпоспо-рами Найвідоміші прісноводні багрянки - це численні види батрахоспермума. Цікаво, що в континентальних водах зустрічаються представники примітивних, менш спеціалізованих груп, тоді як високо-організовані червоні водорості зосереджені в морі. До прісноводних багрянок відноситься також невелика кількість наземних рослинних форм. Так, колонії порфірідіума - прісноводної водорості у вигляді червонуватих слизистих нальотів - виникають на вологій поверхні оранжерей, на ґрунті, по краях калюж.
У морях багрянки зустрічаються усюди, за різних умов. Оселяються вони переважно на твердих ґрунтах, а також на скелях, рифах, валунах, подекуди на штучних спорудах. Серед багрянок є чимало епіфітів, що використовують інші водорості як субстрат, тобто чіпляються до їх слані.
Червоні водорості мешкають на різних глибинах. Додаткові червоні пігменти допомагають їм засвоювати невелику кількість світла, і тому багрянки можуть рости досить глибоко. Зустрічаються вони навіть на глибині 100-200 м, коли є відповідний субстрат і чиста та прозора вода. І все ж таки переважна більшість червоних водоростей займає вертикаль від 20 до 40 м, де утворює на твердому субстраті цілі зарості.
Червоні водорості масово розвиваються у верхніх горизонтах моря. Тут на них діє сильне освітлення, а іноді - пряма сонячна радіація. За такого освітлення колір багрянок значно змінюється, в їх забарвленні з'являються бурі, жовті та зелені відтінки.
Довелося багрянкам пристосуватися також і до змін температури та солоності води, що періодично відбуваються у верхніх горизонтах моря. Так, узимку вони промерзають, омиваються прісною дощовою водою, під час відпливів підсихають, стають крихкими. А потім знову відновляють життєздатність.
Внесок червоних водоростей у життя моря дуже помітний. Вони є важливими компонентами біоценозів, нерідко, домінуючи в різних угрупованнях, визначають характер рослинності. Багрянки, крім того, є важливим джеролом органічної речовини в морі та їжею морських тварин.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавство продовольчих товарів» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Світ водоростей“ на сторінці 5. Приємного читання.
