Поряд з хлібними злаками людина здавна вживає в їжу багато рослинних продуктів, де вуглеводи є майже єдиною речовиною, що засвоюється.
Особливе місце серед них посідають рослини, що постачають крохмаль. Головніші з них - картопля, батат, маніок, діоскореї, з вмістом крохмалю у бульбах 20-30%.
Із тропічних рослин-крохмалоносів найбільше значення має маніок.
Маніок їстівний (касава, тапіока) - багаторічний чагарник, який за рік виростає до 3-4 м заввишки, з витким стеблом і п'яти-семилопатевими, а іноді й цільними довгочерешковими листками. Квітки одностатеві, однодомні, з простою оцвітиною, зібрані у китиці до 20 см завдовжки. Чоловічих квіток у китиці буває до 200, жіночих - до 20. Плід - тригніздна коробочка.
Бічне коріння маніока потовщується, утворюються бульби, які розміщуються по 5-10 при основі стебла. У бічних коренях, що мають циліндричну форму і досягають 1 м завдовжки при загальній вазі до 15 кг, відкладаються поживні речовини. Щорічно одержують до 100 млн. т бульб цієї рослини.
Маніок активно культивують на його батьківщині - у Бразілії, а також у Мексіці, Аргентіні, Перу, Індонезії, Таїті, Мадагаскарі. Понад половину площ, зайнятих маніоком, розташовано у тропічній Африці. До речі, тропічна Африка, Ява, а також східна частина Бразілії за виробництвом маніока посідають перші місця у світі.
Маніок часто вирощують у країнах з примітивною агротехнікою. Іноді випалюють дику рослинність, а потім обробляють лише місця посадки маніока.
Розмножують маніок черенками, які закопують у рихлу землю у вертикальному положенні в рівень з поверхнею ґрунту з інтервалом 1 м. Через 8-10 місяців після посадки рослини зацвітають і утворюють крохмалоносні потовщення.
Врожай збирають залежно від сорту, через 5-10-18 місяців, коли листя починає жовкнути та опадати. У цей час у коренях нагромаджується найбільша кількість крохмалю. Якщо маніок призначений для безпосереднього вживання в їжу, його виконують у віці близько одного року, а в разі його переробки на крохмаль - у віці 18-20 місяців. Урожай коренів маніока з 1 га у Бразілії досягає 45-60 ц, Малайзії - до 30 ц, а в країнах тропічної Африки - лише 10-15 ц або навіть менше.
Найкращі врожаї маніок дає на легких ґрунтах, він посухостійкий. Важкі ґрунти малопридатні для цієї культури, вони різко знижують його врожайність, та й вибирати бульби важче.
Культура маніока позбавлена серйозних захворювань, мозаїки, її не чіпає навіть сарана. Черенки маніока добре витримують тривале зберігання, і тому їх можна транспортувати в різні країни.
До складу коренів деяких сортів маніока входить отруйний ціаногенний глюкозид (звичайно 30-67 мг на 1 кг). Коли вміст цього глюкозиду становить більше 80 мг/кг, корені маніока вживати не можна. Для їжі придатні сорти, в яких отруйний глюкозид майже відсутній або не перевищує 50 мг/кг. Отруйний глюкозид частково руйнується, коли корені маніока зварити. Підсушені скибочки маніока, а такж вимитий з м'якуша крохмаль зовсім позбавлені цього глюкозиду.
Звільнені від глюкозиду потовщені корені маніока варять і їдять. Цей продукт містить 80-85% крохмалю, 0,4-2,4 цукру, 1-2,5 протеїну та 0,5-1,2% жирів.
Аборигени тропічних країн переробляють бульбиманіока на так зване гарі. Для цього їх спочатку вимочують у воді протягом 3-5 діб, потім промивають і очищають від шкірки, в якій майже в 20 разів більше глюкозидів, ніж у м'якуші. Підготовлені бульби протирають на тертках вручну або на спеціальних машинах; на деяких островах для цього використовують великі , кам'яні ступки. Подріблені бульби кладуть під прес, внаслідок чого отруйні речовини витікають разом з соком. Потім масу варять і висушують або протягом двох годин прожарюють на слабкому вогні, помішуючи дерев'яними ложками, щоб не утворювалися грудочки.
Одержане таким чином борошно - "гарі" - становить ваги вихідних бульб. Воно містить 10-15% води, 80-85 крохмалю та цукру, 0,51,4 протеїну і до 1 % жирів. Таке борошно дуже якісне, довго зберігається і йде на виготовлення печива, його кладуть у супи, каші, різні соуси тощо. При випіканні хліба маніокове борошно краще змішувати з пшеничним у пропорції 2:1.
З бульб маніока виготовляють крупу, використовують при виробництві пива.
Маніок вважається високорентабельною технічною крохмаленос-ною культурою, з якої одержують спирт, декстрин, глюкозу та ацетон.
Маніок, крім того, є цінною лікарською рослиною. Шматочки м'якуша бульб застосовують для припікання, сік з маніока - чудовий антисептик. Використовується маніок і як проносне. Ця рослина широко відома в народній медицині.
Макуха з його бульб йде на відгодівлю коней, свиней та великої рогатої худоби.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавство продовольчих товарів» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маніок“ на сторінці 1. Приємного читання.
