Зараз важко знайти людину, якій не доводилося ласувати шоколадною цукеркою або смакувати напій какао. Та, мабуть, не всім відомо, що шоколад є продуктом дерева, яке зростає у тропічних країнах.
Шоколадне дерево, або дерево какао, належить до родини стерку-лієвих. 60 родів і до 1000 видів представників цієї родини є переважно мешканцями тропічних та зрідка субтропічних областей обох півкуль. Рід теоброма, за останніми даними, об'єднує 22 види, поширені у Південній та Центральній Америці і в Південній Мексіці.
Культивують в основному шоколадне дерево. Загальна площа під його насадженнями становить близько 1 млн. га; щорічний збір плодів какао на Землі - 1,2 млн. т, або 900 тис. т порошку. Основну масу на світовий ринок постачає не Америка - батьківщина какао, а Африка, де воно вирощується на площі понад 500 тис. га: Гана дає 36% світової продукції, Нігерія - 13, Бразілія - 18-20%; за ними йдуть Камерун (5-6%), Еквадор, Венесуела, Домініканська Республіка (2-4%). Близько 1% припадає на Океанію.
Дерево какао називають шоколадним, бо саме його насіння є основою сировини, з якої виготовляють шоколад. Напій какао готують з порошку, одержаного з ферментованих насінин шоколадного дерева.
Достоїнством какао є не лише своєрідний смак і аромат, а й наявність алкалоїда теоброміна, що тонізує і підбадьорює. В Європі какао вперше з'явився в XVI ст.
Його першовідкривачем мало не став Колумб. Розповідають, що 1502 р. Колумб під час свого четвертого і останнього плавання у Новий Світ побачив поблизу одного з островів біля північного узбережжя Гондураса велике каное майя і загарбав його. Ні золота, ні коштовностей в каное не було. Увагу Колумба привернули великі череп'яні глечики з маїсовим пивом незвичного смаку та велика кількість якогось "мигдалю", який індіанці, мабуть, цінили досить дорого. Але Колумб не надав значення цим червоним "бобам".
І лише через сімнадцять років іспанці при завоюванні Південної та Центральної Америки звернули увагу на те, що індіанці, жителі тропічних лісів, широко використовують насіння дерева какао.
Ацтекам какао було відомо ще до приходу європейців, вони називали плоди цього дерева "какухуатль", звідки, можливо, і походить назва "какао". Піджарені насінини какао очищали від дерев'янистої оболонки, варили з водою, домішуючи трохи кукурудзяного борошна. Потім цю масу ароматизували ваніллю і збивали в піну. Споживали її застиглою і холодною. То була щоденна їжа мексіканських індіанців - "чокоатл". Походить ця назва від слів: чоко - піниста, атл - вода, або ще гірка вода.
Іспанські солдати спостерігали, як ацтекський імператор Монтесу-ма щодня випивав п'ятдесят золотих чаш шоколаду, виготовленого в такий спосіб.
Коли Кортес 1528 р. з тріумфом повернувся до Іспанії, він привіз з собою не лише значну кількість бобів, а й описав, як їх використовують мексіканці. Шоколад дуже сподобався у метрополії і колоніях Іспанії, і його почали привозити в Європу спочатку в тому вигляді, в якому споживали ацтеки.
Величезна популярність какао відображена К Ліннеєм у назві самої рослини, що в перекладі з грецької мови означає "їжа богів" - від слів "теос" - бог і "брома" - їжа.
Гарячим і солодким напій какао почали виготовляти в Іспанії ще у XVI ст. Цей напів за своїми якостями значно кращий за холодний, який вживали в їжу індіанці. Деякий час Іспанія мала монополію на продукти Нового світу, але недовго, бо вже в цьому ж столітті какао знала вся Європа.
Напій какао настільки сподобався, що навіть під час богослужіння у провінції Чьяпас (Мексіка) його подавали знатним дамам.
Зростає шоколадне дерево у вологих тропічних лісах Америки, де утворює підлісок, місцями досить густий. Дерево невисоке, 3-8 м заввишки, інколи досягає 12 м, із стрижневим (завдовжки 1 м) і численними боковими коренями. Стовбур дерева прямий, гілки мутовчасті.
Темно-зелені листки овальні за формою, цільнокраї, блискучі і досить великі. Довжина листка коливається в середньому від 20 до 40 см, а ширина від 7 до 15 см. Дрібні білі, жовті, рожеві або злегка червонуваті 5-членні квітки зібрані у невеликі багатоквіткові кауліфлорні суцвіття, що з'являються на стовбурі або на корі так званих основних, "скелетних" гілок, причому досить часто біля самої основи стовбура, а не на кінцях тонких гілок, як у більшості наших дерев.
Кауліфлорія характерна і для інших рослин тропічного лісу і є біологічним пристосуванням до запилення метеликами. Метелики, як відомо, літають не дуже високо, вони не можуть підніматися до верхівок дерев. Проте навіть і за таких умов не всі квітки запилюються і дерево дає лише 20-50 плодів, які розміщуються на стовбурі в 5-8 рядів. А взагалі, процес запилення у шоколадного дерева вивчений недостатньо. Науковці відзначають, що йому властиве і самозапилення.
Шоколадне дерево цвіте і плодоносить протягом цілого року, цвітіння інколи може перериватися посухою та зниженнями температури, але те й те дуже шкодить рослині. Так, посуха викликає повне опадін-ня зав'язей. За сприятливих умов цвітіння настає на 2-3 році життя сі-янця і триває до 25-50-річного віку. Переважна більшість зав'язей опадає і лише 0,4-0,6% квіток дають плоди. Дозрівання плодів відбувається від 4 до 9 місяців залежно від сорту та умов догляду за деревами.
Плоди шоколадного дерева великі, видовжено-овальні, сегменто-вані, на кінці загострені, нагадують товстий ребристий огірок до 30 см завдовжки і 10 см у діаметрі. Вони зморшкуваті, важать від 300 до 800 г кожний. Зрілі плоди зрізають спеціальними ножами і складають у купи для пом'якшення оболонки. Плід містить рожеву кислувато-солодку пульпу з 25-60 червонуватими або брунатнуватими мигдалеподібними насінинами, розміщеними у 5 рядів по 5-12 насінин у кожному. Плоди розкривають і виймають насіння, а кислувато-солодку пульпу споживають на місці.
Овальні насінини ("боби") завдовжки 2,5 см, більш-менш стиснуті. Основну їх масу складають м'ясисті маслянисті сім'ядолі. Одне дерево дає 1-4 кг насінин на рік. Насіння складають у купи, ящики або спеціальні баки і піддають ферментації. Всю масу час від часу перелопачують, не допускаючи нагрівання вище 50°. Бродіння відбувається за допомогою особливого дріжджового грибка, що руйнує причеплену до насіння пульпу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарознавство продовольчих товарів» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шоколадне дерево“ на сторінці 1. Приємного читання.
