Розділ «10.4. Продукція вівчарства»

Колір шерсті залежить від наявності в корковому шарі пігменту або від сполучення шерстинок різного фарбування. Біла шерсть — меланін відсутній. Чорне, руде фарбування — більша чи менша кількість пігменту. Сіре фарбування визначається сумішшю білих і чорних шерстинок, колір агуті залежить від розташування пігменту в різних частинах (верхньої, нижньої) волокна. При класуванні шерсть упаковують за кольором.

Блиск шерсті залежить від будови лускатого шару, наявності жиропоту. Хутро каракульських ягнят, шерсть скоростиглих довгошерстих овець має сильний, так званий люстровий блиск. Пух розсіює світло і має слабкий блиск. Шерсть, позбавлена жиропітного змащення, має слабкий, склоподібний блиск.

Оригінальна (немита) шерсть складається із шерстних волокон, жиропіт (фізико-хімічна суміш секретів сальних і потових залоз), ґрунтових і рослинних домішок. Тому маса оригінальної шерсті не є показником справжнього настригу шерсті. Щоб його знайти, необхідно зробити контрольне миття узятих зразків шерсті, визначити масу, виражену у відсотках до маси оригінальної шерсті з виправленням на норму вологості. Це називають виходом чистої (митої) шерсті.

Класування шерсті — первинне сортування руна у господарствах, без розриву на частини. Класують шерсть в строгій відповідності з діючими заготівельними стандартами або технічними умовами. При класуванні шерсть розділяють на рунну, укорочену, кускову, нижчі сорти (відкласовану).

Клас встановлюють для рунної шерсті (для тонкої шерсті до рунної відносять і частини рун різної величини, після відділення нижчих сортів — обніжжя і клюнкера) по переважаючій вовні на основній площі руна (холка, лопатка, спина, поперек, боки). Стан шерсті визначають оглядом, обмацуванням, перевіркою на розрив. Довжину встановлюють виміром висоти штапелю, товщину — на око, порівнянням з еталоном.

При оцінці фізико-технічних якостей шерсті враховують вади і дефекти шерсті. Під вадами і дефектами шерсті розуміють недоліки, що виникають у результаті порушень годівлі, догляду і утримання овець. До вад відносяться різні види засмічення рослинним сміттям, що легко видаляється (сіно, солома, торф і т.д.).

Під дефектом розуміють такі недоліки, що безпосередньо стосуються будови стану шерстного волокна, різко погіршують його технічні властивості як сировини і часто не можуть бути ліквідовані. До дефектів відносяться голодна тонина, переслід, підпарина, кізячна, купана шерсть, січка, нитка і т. п.

Вади і дефекти приносять величезні збитки. Більшість з них — результат порушень технології галузі, цьому можна запобігти у результаті дотримання зоотехнічних і ветеринарних правил використання овець.

Основні вади і дефекти шерсті овець, причини їхньої появи і міри запобігання:

- Засміченість шерсті бур'янами в результаті випасу овець на пасовищах після дозрівання бур'янів, використання як підстилку стружок, торфу (замість озимої соломи). Особливо шкідлива засміченість шерсті плодами кримського реп'яха, ковилю. Насіння цих бур'янів ушкоджують не тільки волокно, але і шкіру, м'язи тварин. При сильній засміченості шерсті неможливо видалити рослинні домішки звичайним промиванням, доводиться додатково обробляти миту і висушену шерсть сірчаною кислотою для випалювання домішок рослинного походження (карбонізація). Це не тільки робить дорожчою тканину, але і призводить до втрат шерстного волокна.

- Голодна тонина — значне потоншення волокна внаслідок поганої годівлі овець у період суягності і лактації. Це потоншення поширюється на значну довжину шерстинок 1-2см, помітно на штапелях. Буває у тонкорунних і напівтонкорунних вівцематок. У баранів, валухів і грубововнових маток не зустрічається.

- Переслід — різке потоншення шерстинок на невеликій ділянці довжини (0,1-0,2 мм) у результаті захворювання (а не недокорму, як при голодній тонині). При пересліді руно або його шматки спадають з вівці (патологічне линяння).

- Забазована (кізячна) шерсть клюнкер. Шерсть на стегнах, хвості дуже забруднена калом, сечею. Шерсть втрачає білий колір, міцність (вплив лугів), стає джерелом забазованості усього руна. Причини — понос у овець, відсутність підстилки, не ампутовані хвости в тонкорунних ягнят. Забазовані частини руна при класуванні відокремлюють і упаковують окремо. Забазованість зменшує виробництво рунної шерсті, наносить значний економічний збиток.

- Коростяна шерсть — шерсть, уражена коростяним кліщем. Наслідок захворювання овець коростою. Для запобігання захворювання обов'язкове купання всіх овець у протикоростяних розчинах після стрижки. При захворюванні овець купають у будь-яку пору року. Необхідна зміна пасовищ.

- Тавро — шерсть, забруднена незмивними олійними фарбами при міченні овець під час окоту, відгодівлі, заплідненні, бонітуванні і т. п. Мітити овець необхідно тільки спеціальними фарбами, виготовленими на ланоліні.

- Шерсть "нитка" — конституційна вада у тонкорунних овець, що виражається в появі на череві завитків, що нагадує нитку в'язаного виробу. Шерсть рідка, млява. Племінні тварини з ниткою підлягають вибраковуванню.

- Звалок — шерсть, що звалялася, яку неможливо розділити руками. Частіше буває у грубововнових овець, коли їх стрижуть із запізненням, на початку сезонного линяння.

- Укорочена шерсть — результат поганої годівлі овець, у тонкорунних — при дворазовій стрижці на рік, що категорично заборонено. Укорочену шерсть не класують і оплачують нижче, ніж шерсть стандартної довжини. Для тонкорунних овець укороченою вважається шерсть довжиною менше 40мм.

- "Засмічена" шерсть — тонка шерсть, засмічена грубим чи напівгрубим волосом, що буває при використанні тари з під неоднорідної шерсті.

- Пожовкла, чи купана шерсть — шерсть, що змінила свій колір (білий) при купанні овець у протикоростяних розчинах, приготованих неправильно. Наслідок утримання овець без підстилки.