Розділ 1. РИНОК І РЕСУРСИ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

Перед Україною стоїть важливе завдання - визначити не лише національні економічні інтереси та пріоритети, зобов'язання та умови, що гарантують національну економічну безпеку, але і відстояти їх у ході складних переговорів, за умов економічного тиску: що вже проявив себе з боку країн світу, їх прагнень змусити Україну до одностороннього відкриття ринку, невзаємних поступок. їх небажання визнати той факт, що багато підприємств та галузей національної економіки України мають переваги, що дозволяють експортувати товари за конкурентоздатними цінами та чутливо виливати па формування рівня світових цін.

Приєднавшись до СОТ, Україна (її експортери та імпортери) отримують вихід до уніфікованого правового простору, що спирається на пакет угод Уругвайського раунду; міжнародно-правовий захист в інших державах, що гарантується принципами та нормами Генеральної угоди, включаючи режим найбільшого сприяння та національний режим для товарів, що експортуються українськими підприємствами; захист від можливого застосування іноземними державами дискримінаційних внутрішніх податків, акцизів, митних зборів, від використання так званих технічних бар'єрів у торгівлі (технічні та інші норми і стандарти, правила сертифікації тощо) та інших торгово-політичних засобів відносно експортних операцій українських учасників зовнішньоекономічної діяльності. Це дасть низку інших торгово-політичних переваг, які у кінцевому підсумку будуть сприяти організованому входженню економіки України у світове господарство, розвитку її зовнішньої торгівлі та захисту інтересів експортерів за кордоном.

Позиції України у системі міжнародного розподілу праці та кооперування суттєво зміцняться. Покращаться умови для доступу українських товарів на світові ринки та розв'язання існуючих торговельних конфліктів, у свою чергу, це призведе до підвищення стабільності експортних надходжень.