Розділ «Тема 13 ПЕРЕСТРАХУВАННЯ І СПІВСТРАХУВАННЯ»

13.1. Необхідність та значення перестрахування

13.2. Сутність перестрахування та його розвиток в Україні

13.3. Методи перестрахування

13.4. Форми проведення перестраху вальних операцій

13.5. Співстрахування та механізм його застосування

Базові поняття: перестрахування, перестраховик, перестрахувальник (цедент), цесія, цесіонарій, ретроцесія, непропорційне перестрахування, пропорційне перестрахування, факультативне перестрахування, облігаторне перестрахування, факультативно облігаторне перестрахування, перестрахувальний сліп, договори перестрахування, ексцедент збитковості, ексцедент збитку, ліміт відповідальності страховика, власне утримання, тантьема, страхові пули, співстрахування.

13.1. Необхідність та значення перестрахування

13.2. Сутність перестрахування та його розвиток в Україні

У науковій і навчальній літературі подано різноманітні ознаки (елементи) перестрахування. Найбільш вдалими можна вважати ознаки перестрахування, подані К. Пфайффером:

1. Перестрахування в істинному сенсі — це страхування, а не спільне комерційне підприємство, як іноді вважалося раніше.

2. Ризик прямого страховика є оригінальним і становить предмет договору перестрахування. Договір перестрахування може включати й інші елементи ризику, наприклад, валютні ризики та ризики перерахування платежу.

3. Укласти договір перестрахування можливо лише з іншою страховою компанією. За загальним правилом між перестраховиком і страхувальником не існує ніяких правовідносин — у цьому суттєва різниця між перестрахуванням і страхуванням.

Перестрахування має важливу правову особливість. Відповідальність за страховим ризиком перед страхувальником повністю покладається на безпосереднього страховика, незважаючи на те, що договір перестраховано. Страхувальник, як правило, може навіть і не знати про перестрахування. Можна сказати, що відносини з перестрахування — це внутрішня справа страхових компаній, яка не стосується первинних, або оригінальних ризиків.

Страхові відносини характеризуються рухом грошових потоків, які включають:

— страхові платежі;

— виплату страхового відшкодування;

— перестрахування;

— розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку;

— отримання доходів від розміщення коштів на фінансовому ринку.