TextBook — факультативні (необов'язкові);
— облігаторні (договірні, обов'язкові);
— факультативно-облігаторні (змішані).
Упродовж кількох століть застосовували тільки факультативне перестрахування окремих ризиків. Проте з розвитком перестрахування взагалі (починаючи з XIX ст.) важливого значення набуло договірне, або облігаторне страхування.
Факультативний метод перестрахування характеризується повною свободою сторін договору перестрахування. Перестрахувальник має право передавати ризики або лишати їх на власній відповідальності, а перестраховик має право прийняти ризики чи відмовитися від них. При факультативному перестрахуванні кожний ризик передається окремо. Договір факультативного перестрахування — це індивідуальна угода, що найчастіше стосується
Таблиця. 13.1. Передача ризику в перестрахуванні
| Методи передачі ризику в перестрахуванні | ||
| Факультативний | Облігаторний (договірний) | Фа культативно-облігаторний (змішаний) |
| Кожний ризик розглядається окремо і може перестраховуватись повністю або частково Цесіонарій може прийняти, відмовитись або змінити умови пропозиції цедента Цесіонарій і цедент вільні у своєму виборі умов та розмірів передачі (прийняття) ризику в перестрахування | Обов'язкова передача цедентом певної частки всіх ризиків, прийнятих на страхування цесіонарію, коли їх страхова сума перевищує обумовлений розмір власної участі цедента Цесіонарій зобов'язаний прийняти у перестрахування частки всіх ризиків страховика Цесіонарій може внести певні обмеження своєї відповідальності за ризиками, що перестраховуються | Цедент мас право визначити, які ризики й у яких розмірах можуть бути передані в перестрахування Цесіонарій зобов'язаний прийняти цедирувані частки ризиків на умовах, що поставив цедент |
одного ризику. Головна особливість цього методу перестрахування полягає у можливості індивідуальної оцінки ризику.
Характерною особливістю факультативного перестрахування є можливість регулювання страховиком (цедентом) розміру власного утримання.
Власне утримання — економічно обґрунтована частина страхової суми, яку страхова компанія залишає на своїй відповідальності. Цю суму визначають:
— окремо за страховим полісом;
— за одним ризиком;
— за низкою ризиків.
Попередньою умовою для укладання договору в перестрахуванні на факультативній основі с сліп. Сліп — це документ-пропозиція, що пересилається перестраховикам цедентом і містить основні характеристики ризику. Сліп включає таку інформацію: найменування та адресу страхувальника; тип договору; об'єкт страхування; страхову суму; ставку премії; власне утримання тощо.
Отримуючи сліп, иерестраховик може прийняти пропозицію або відмовитися від неї, звернутися до страховика за додатковою інформацією щодо ризику. Якщо перестраховик погоджується прийняти ризик, він указує у сліпі частку, яку зможе взяти на свою відповідальність.
Переваги факультативного методу:
— можливість вибору для компанії-цедента якомога сприятливіших умов перестрахування (розміїцення ризику в кількох перестрахувальних компаніях, вибір найкращих пропозицій);
- використання цедентом перестрахування в тих випадках, коли відповідальність справді може зашкодити фінансовій стійкості страховика або коли він має розширити свою діяльність у сфері несприятливих для нього страхувань.
Недоліки факультативного методу:
— без згоди страховика перестрахувальник не може змінити умови страхування;
— великі витрати з оформлення факультативного перестрахування, особливо в разі неодноразової факультативної пропозиції;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страхова справа» автора Вовчак О.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 13 ПЕРЕСТРАХУВАННЯ І СПІВСТРАХУВАННЯ“ на сторінці 4. Приємного читання.