Розділ «Тема 16 ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ І ПЛАНУВАННЯ У СТРАХУВАННІ»

16.1. Основні напрями фінансової стратегії і планування у страхуванн, Формування страхового портфеля

16.2. Інвестиційна діяльність та формування портфеля інвестицій страховика

16.3. Основи бізнес-плану вання страхової діяльності. Структура бізнес плану страховика

Базові поняття: фінансова стратегія, фінансове планування, формування страхового портфеля, інвестиційна діяльність страховика, інвестиційні портфель страховика, розміщення страхових резервів, бізнес-план страховика.

16.1. Основні напрями фінансової стратегії і планування у страхуванні. Формування страхового портфеля

16.2. Інвестиційна діяльність та формування портфеля інвестицій страховика

Складовою частиною фінансової стратегії є інвестиційна стратегія страхових компаній. Кожна страхова компанія дотримується власної інвестиційної політики, яка залежить від:

— видів страхових операцій, що вона проводить;

— обсягу наявних ресурсів;

— кон'юнктури грошового та фінансового ринку.

Особливість страхових компаній як інвесторів полягає у тому, що грошові кошти в їх розпорядженні знаходяться тимчасово, дуже важливо правильні розрахувати час, коли вони будуть потрібні для погашення зобов'язань страхової компанії.

Це змушує їх до проведення виваженої інвестиційної політики. При інвестуванні коштів страхова компанія бере до уваги такі основні критерії: гарантованість збереження коштів, що вкладені; ліквідність активів, тобто можливості їх оперативної конверсії у готівкові платіжні кошти для погашення страховиком своїх зобов'язань; норму прибутку. Збалансований портфель інвестування досягається за допомогою диверсифікації вкладень. Диверсифікованість — це розподіл інвестиційних коштів між категоріями активів інвестування.

Доходи від інвестиційної діяльності можуть бути використані на компенсацію збитків страхових операцій, розвиток страхової справи та на споживання

Світовий досвід показує, що страхування є важливим джерелом інвестиційного капіталу. По-перше, це пов'язано з тим, що отримання страхової премії передує наданню страхової послуги, по-друге, із розподілом ризику в часі. Тому страховик протягом часу дії договору страхування тимчасово розпоряджається коштами страхувальника, які акумульовані у страхові резерви.

Поведінка страховика у сфері інвестиційної діяльності безпосередньо пов'язана з характером коштів, що використовуються для інвестування. Страховик має у розпорядженні дві групи коштів:

1) власні кошти у вигляді статутного фонду (капіталу), спеціальних і резервних (крім страхових) фондів, вільних резервів, нерозподіленого прибутку;

2) залучені кошти у вигляді страхових резервів.

Інвестування коштів, що належить до першої групи, законодавчо не регламентується і здійснюється страховиком на власний розсуд. Виняток становить статутний фонд. Закон України "Про страхування" регламентує структуру його наповнення, отже, обмежує варіанти інвестування коштів статутного фонду.

Інвестування коштів другої групи жорстко регламентується. Тим самим регламентують можливості отримання певних видів доходів. Регламентування пов'язане з тим, що ці кошти не є власністю страховика, тому розпоряджатись ними він повинен особливо обачно. Обсяг цих коштів відповідає обсягу страхових зобов'язань страхової компанії. Страховик повинен утримувати кошти страхових резервів у диверсифікованих, прибуткових, надійних активах, які характеризуються достатньо високим рівнем ліквідності.