Розділ III ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТРАХОВИКІВ

Тема 12. Актуарні розрахунки у страхуванні

Тема 13. Перестрахування і співстрахування

Тема 14. Фінансово-економічна діяльність страхових організацій. Доходи, витрати та фінансові результати страховика

Тема 15. Фінансова надійність страхових компаній

Тема 16. Фінансова стратегія і планування у страхуванні

Тема 12 АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ У СТРАХУВАННІ

12.1. Суть, особливості та завдання актуарних розрахунків

12.2. Склад, структура та методика побудови страхових тарифів з майнового страхування

Актуарні розрахунки є основою визначення страхових тарифів. Страховий тариф визначається як ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування, яка забезпечує страховику формування страхових резервів, достатігіх для виплати страхових відшкодувань і страхових сум, та коштів, необхідних для розвитку страхової компанії. Страховий тариф, за яким укладається договір страхування, називається тарифом-брутто. Він складається з двох частин:

1) нетто-ставки;

2) навантаження (надбавки).

Нетто-ставка виражає ціну страхового ризику (пожежі, повені, вибуху тощо) і є основною частиною страхового тарифу, що призначена для виплати страхового відшкодування та страхових сум і яка формує страхові резерви.

Навантаження призначене для відшкодування витрат страховика, пов'язаних з проведенням страхування (по-іншому їх називають витратами страхових компаній на ведення справи), а також для забезпечення одержання страховиком прибутку. Така структура страхового тарифу є характерною для тарифів зі всіх видів страхування (рис. 12.2).

Конкретний розмір страхового тарифу вказується у договорі страхування. Розмір страхової премії (страхового платежу, страхового внеску) встановлюється під час укладання договору страхування і залишається незмінним упродовж строку його дії, якщо інше не визначено умовами договору страхування.

За добровільними видами страхування структуру тарифної ставки визначає сам страховик (як правило, норма витрат на ведення справи складає не більш 50 %), а при проведенні обов'язкових видів страхування існують певні обмеження. Кабінетом Міністрів України установлено, що розрахунки страхових тарифів за обов'язковими видами страхування в Україні ведуться зі застосуванням нормативу витрат на ведення страхової справи. При цьому він не повинен перевищувати 20 % розміру тарифу.

Окремо прийнято положення "Про затвердження розміру базового страхового платежу за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 3099 від 16 грудня 2004 p., затверджене Розпорядженням Держфінпослуг.

З упровадженням нових положень (стандартів) бухгалтерського обліку Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України було

затверджено "Методику визначення звичайної ціни страхового тарифу" Х° 3259 від ЗО грудня 2004 р.

Для розрахунку страхових тарифів використовують методи, які базуються на: