Розділ 11. Індекси

Теорія статистики

ДР = 2 * Р1 ~ 2 * Р0 = 1765,0 -1697,7 = 67,3 ТИС, грн.

Обчислені індекси і абсолютні прирости пов'язані між собою такою рівністю:

Ір = Ід ■ Ір; 1,0716 = 1,0308 ■ 1,0396; А др =А д + А р; 118,0 = 50,7 + 67,3.

Отже, вартісний обсяг реалізованої продукції по господарству за два періоди збільшився на 7,16%, в тому числі внаслідок зростання фізичного обсягу продукції на 3,08% і збільшення цін реалізації на 3,96%.

Обчислені агрегатні індекси показують середню зміну вартісного обсягу продукції, а тому аналіз одержаних результатів доповнимо аналізом по окремих видах продукції.

Загальне збільшення фізичного обсягу продукції в середньому на 3,08% пояснюється більш високим зростанням обсягів реалізації зерна на 19,92% і молока на 17,33% порівняно із скороченням обсягів реалізації картоплі на 19,79% і м'яса свиней на 10,53%.

Аналіз індивідуальних індексів цін по окремих видах продукції показує, що не дивлячись на зниження цін реалізації по картоплі на 3,78% в середньому ціни підвищились на 3,96% внаслідок їх зростання по зерну на 4,93%, молоку 8,66% і м'ясу свиней на 2,35%.

Наведений вище спосіб обчислення агрегатних індексів фізичного обсягу продукції і цін відображає практику вітчизняної статистики. В багатьох країнах індекси фізичного обсягу продукції і цін також обчислюються аналогічним чином. Разом з тим у міжнародній статистиці для розрахунків агрегатних індексів фізичного обсягу продукції і цін застосовуються й інші форми індексів, пов'язаних з вибором сумірників (ваг) індексів.

При обчисленні вищенаведених індексів використані ваги базисного і звітного періодів: у індексі фізичного обсягу продукції - ваги базисного періоду, а у індексі цін - ваги звітного періоду. Проте зазначений вибір ваг при побудові агрегатних індексів фізичного обсягу продукції і цін не можна вважати обов'язковим в усіх випадках. В статистиці багато задач можуть і повинні розв'язуватися по-різному залежно від конкретної мети і особливостей дослідження.

У зв'язку з цим у статистичному аналізі використовуються дві форми індексів фізичного обсягу продукції і цін: з базисними і звітними вагами - відповідно індекси Ласпейреса і Пааше:

Автором формули індексу фізичного обсягу продукції з базисними вагами є німецький економіст Е.Ласпейрас, запропонований ним в 1864 р. Агрегатний індекс цін з вагами звітного періоду був запропонований німецьким статистиком Г.Пааше в 1874 р.

Індекс цін Ласпейреса з вагами базисного періоду має вигляд:

Індексованою величиною обох індексів цін Пааше і Ласпейреса є ціни. Вагами ж у індексу цін Пааше виступає кількість продукції звітного періоду, а в індексі цін Ласпейреса - кількість продукції базисного періоду.

Ці індекси не ідентичні. Значення індексів цін Пааше і Ласпейреса для одних і тих самих даних не збігаються як мають різний економічний зміст.

Індекс Пааше характеризує зміни цін у звітному періоді порівняно з базисним по продукції (товарам і послугам), реалізованих у звітному періоді, і фактичну економію (перевитрати) від зміни цін, тобто індекс цін Пааше показує, на скільки продукція у звітному періоді стала дорожче (дешевше), чим у базисному.

Індекс Ласпейреса показує, на скільки змінились ціни у звітному періоді порівняно з базисним, але по тій продукції, яка була реалізована в базисному періоді, і економію (перевитрати), які можна було б одержати від зміни цін, тобто умовну економію (перевитрати). Інакше кажучи, індекс цін Ласпейреса показує у скільки разів продукція базисного періоду подорожчала (стала дешевше) через зміну цін на неї у звітному періоді.

Як правило, індекс цін, розрахований за формулою Пааше, дещо занижує, а за формулою Ласпейреса - завищує темпи інфляції. Ця систематична залежність двох індексів відома в статистиці як ефект Гершенкрона.

До переходу до ринкової економіки вітчизняна статистика віддавала перевагу індексу цін Пааше. В умовах ж високої інфляції зважування вагами звітного періоду (індекс цін Пааше) потребує щорічного (щоквартального, щомісячного) перерахунку інформації для формування системи ваг, що пов'язано з великими затратами праці, матеріальних і трудових ресурсів, тому починаючи з 90-х років XX ст. органи державної статистики України визначають зміну загального рівня цін на товари і послуги за формулою Ласпейреса, якій віддається перевага і в зарубіжній статистиці. При обчисленні індексу цін за формулою Ласпейреса ваги на рівні базисного періоду залишаються незмінними протягом деякого проміжку часу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 11. Індекси“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод статистичної науки

  • Основні поняття в статистиці

  • Метод статистики

  • Зв'язок статистики з іншими науками

  • Завдання і організація статистики в Україні

  • Розділ 2. Статистичне спостереження

  • Форми, види і способи статистичного спостереження

  • Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних

  • Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці

  • Статистичні групування, їх зміст, завдання і види

  • Методологія статистичних групувань

  • Вторинне групування

  • Ряди розподілу

  • Статистичні таблиці

  • Абсолютні показники

  • Показники диференціації ознак у сукупності

  • Розділ 4. Середні величини

  • Види середніх величин і способи їх обчислення

  • Середня гармонічна

  • Середня геометрична

  • Інші види середніх величин

  • Властивості середньої арифметичної. Розрахунок середньої арифметичної способом моментів

  • Мода, медіана, квартілі і децилі

  • Розділ 5. Показники варіації

  • Розмах варіації

  • Математичні властивості дисперсії та спрощені способи її розрахунку

  • Моменти статистичних розподілів

  • Розділ 6. Вибіркове спостереження

  • Помилки вибірки

  • Способи формування вибіркових сукупностей

  • Визначення необхідної чисельності вибірки

  • Поняття статистичної оцінки. Точкова і інтервальна оцінка параметрів генеральної сукупності

  • Закони розподілу вибіркових характеристик

  • Розподіл Стьюдента

  • Малі вибірки

  • Розділ 7. Перевірка статистичних гіпотез

  • Помилки при перевірці статистична гіпотез. Статистичні критерії і критична область

  • Загальна схема перевірки статистичної гіпотези

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо середніх величин

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо розподілів

  • Перевірка статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями

  • Розділ 8. Дисперсійний аналіз

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за однією ознакою

  • Застосування дисперсійного аналізу для оцінки вірогідності різниці двох середніх

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за двома ознаками

  • Розділ 9. Кореляційний аналіз

  • Парна (проста) лінійна кореляція

  • Показники тісноти зв'язку

  • Криволінійна кореляція

  • Статистична оцінка вибіркових показників зв'язку

  • Непараметричні критерії оцінки кореляційного зв'язку

  • Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки

  • Розділ 10. Ряди динаміки

  • Показники ряду динаміки

  • Прийоми виявлення основної тенденції розвитку в рядах динаміки

  • Факторний аналіз рядів динаміки

  • Інтерполяція і екстраполяція. Прогнозування суспільних явищ

  • Аналіз сезонних коливань

  • Розділ 11. Індекси
  • Класифікація індексів

  • Найважливіші економічні індекси і їх взаємозв'язок

  • Територіальні індекси

  • Індексний аналіз

  • Розділ 12. Статистичні графіки

  • Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків

  • Види статистичних графіків і способи їх побудови

  • Список рекомендованої літератури