Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки

Теорія статистики

у = 11,19 + 0,78і.

Коефіцієнт регресії а1 = 0,78 ц/га показує, що в середньому за досліджуваний період урожайність щорічно зростала на 0,78 ц/га.

Підставляючи в одержане рівняння значення 1(1=1, 2, 10). дістанемо вирівняні (розрахункові) значення урожайності.

Проведемо вирівнювання ряду динаміки кількості внесених добрив, для чого складемо допоміжну табл. 9.13.

Таблиця 9.13. Дані для розрахунку лінії тренда ряду динаміки добрив

Дані для розрахунку лінії тренда ряду динаміки добрив

Розв'язавши систему рівнянь

[ 14,5 = 10а0 + 55^ : 10; [88,4 = 55а0 + 385^ : 55, дістанемо а0 = 1,01; а1 = 0,08 ц діючої речовини. Рівняння лінійного тренду має вигляд

у = 1,01 + 0,08 і.

Коефіцієнт регресії а1 = 0,08 ц діючої речовини показує, що в середньому за досліджуваний період дози внесених добрив щорічно збільшувались на 0,08 ц діючої речовини.

Знайдені тренди виявляться виключеними, якщо будуть обчислені відхилення від них фактичних даних. Значення фактичних даних і вирівняних рівнів та їх відхилення для рядів динаміки урожайності і добрив подані в табл. 9.14.

Таблиця 9.14. Відхилення від трендів

Розрахунок коефіцієнта кореляції здійснимо за відхиленнями фактичних рівнів від трендів:

Величина розрахованого коефіцієнта кореляції найбільш точно характеризує тісноту зв'язку в рядах динаміки урожайності і добрив. Наявність високої автокореляції в рядах (г^ = 0,6946 і гху = 0,7547) певною мірою підсилювало високий рівень коефіцієнта кореляції (г = 0,8768) в досліджуваних рядах динаміки.

До аналогічного висновку ми прийдемо, якщо будемо корелювати різниці між наступним і попереднім рівнями обох рядів динаміки.

Для оцінки суттєвості вибіркового коефіцієнта автокореляції використовують спеціальні таблиці з критичними значеннями коефіцієнта автокореляції при різних рівнях значущості (дод. 10). Фактичне значення коефіцієнта автокореляції () зіставляється з табличним (гатаЛ ) при довірчому рівні імовірності судження і відповідній чисельності вибірки. Якщо фактичне значення буде більшим від його критичного значення, вказаного в таблиці, то роблять висновок про наявність автокореляції в генеральній сукупності. Якщо ж фактичне значення коефіцієнта автокореляції буде менше його табличного значення, тобто < гатаЛ , то потрібно відмовитись від гіпотези про наявність автокореляції в генеральній сукупності.

Проведемо оцінку вірогідності коефіцієнтів автокореляції. Для цього порівняємо їх фактичні значення з табличним при рівні значущості а = 0,05 і п = 10 (число років).

За дод. 10 встановимо, що табличне значення коефіцієнта автокореляції становить г005 = 0,360.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод статистичної науки

  • Основні поняття в статистиці

  • Метод статистики

  • Зв'язок статистики з іншими науками

  • Завдання і організація статистики в Україні

  • Розділ 2. Статистичне спостереження

  • Форми, види і способи статистичного спостереження

  • Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних

  • Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці

  • Статистичні групування, їх зміст, завдання і види

  • Методологія статистичних групувань

  • Вторинне групування

  • Ряди розподілу

  • Статистичні таблиці

  • Абсолютні показники

  • Показники диференціації ознак у сукупності

  • Розділ 4. Середні величини

  • Види середніх величин і способи їх обчислення

  • Середня гармонічна

  • Середня геометрична

  • Інші види середніх величин

  • Властивості середньої арифметичної. Розрахунок середньої арифметичної способом моментів

  • Мода, медіана, квартілі і децилі

  • Розділ 5. Показники варіації

  • Розмах варіації

  • Математичні властивості дисперсії та спрощені способи її розрахунку

  • Моменти статистичних розподілів

  • Розділ 6. Вибіркове спостереження

  • Помилки вибірки

  • Способи формування вибіркових сукупностей

  • Визначення необхідної чисельності вибірки

  • Поняття статистичної оцінки. Точкова і інтервальна оцінка параметрів генеральної сукупності

  • Закони розподілу вибіркових характеристик

  • Розподіл Стьюдента

  • Малі вибірки

  • Розділ 7. Перевірка статистичних гіпотез

  • Помилки при перевірці статистична гіпотез. Статистичні критерії і критична область

  • Загальна схема перевірки статистичної гіпотези

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо середніх величин

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо розподілів

  • Перевірка статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями

  • Розділ 8. Дисперсійний аналіз

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за однією ознакою

  • Застосування дисперсійного аналізу для оцінки вірогідності різниці двох середніх

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за двома ознаками

  • Розділ 9. Кореляційний аналіз

  • Парна (проста) лінійна кореляція

  • Показники тісноти зв'язку

  • Криволінійна кореляція

  • Статистична оцінка вибіркових показників зв'язку

  • Непараметричні критерії оцінки кореляційного зв'язку

  • Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки
  • Розділ 10. Ряди динаміки

  • Показники ряду динаміки

  • Прийоми виявлення основної тенденції розвитку в рядах динаміки

  • Факторний аналіз рядів динаміки

  • Інтерполяція і екстраполяція. Прогнозування суспільних явищ

  • Аналіз сезонних коливань

  • Розділ 11. Індекси

  • Класифікація індексів

  • Найважливіші економічні індекси і їх взаємозв'язок

  • Територіальні індекси

  • Індексний аналіз

  • Розділ 12. Статистичні графіки

  • Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків

  • Види статистичних графіків і способи їх побудови

  • Список рекомендованої літератури