Статистичні сукупності характеризуються рядом специфічних властивостей, відмінних особливостей. Однією з таких особливостей є наявність варіації, тобто відмінностей у числових значеннях окремих одиниць сукупності. Варіація виникає в результаті того, що індивідуальні значення ознаки формуються під сукупним впливом різноманітних факторів (умов), які по-різному поєднуються у кожному окремому випадку. Статистика вивчає тільки ті ознаки, що варіюють. Якщо значення ознак у окремих одиниць однакові, то вивчення таких ознак у зв'язку з відсутністю варіації безглуздо, достатньо описати одну одиницю.
Ознаки, які набувають різних значень або видозмін у окремих одиниць сукупності, називають варіюючими, а окремі значення їх - варіантами. Варіанти можуть приймати будь-які значення в межах даних границь варіації.
Варіюючи ознаки поділяють на атрибутивні (якісні) та кількісні. Атрибутивними називають ознаки, які не підлягають числовому вираженню. Наприклад, національність, професія, порода худоби, сорт рослин тощо. Якщо якісна ознака набуває лише двох протилежних (взаємовиключних) значень, її називають альтернативною (вироби придатні та браковані, стать чоловіча та жіноча, рослина вражена та не вражена хворобою тощо). Ознаку називають кількісною, якщо окремі варіанти виражаються числами (урожайність, заробітна плата, продуктивність праці та ін.).
За характером варіювання кількісні ознаки поділяють на дискретні (перервні) і неперервні. Дискретними називають такі кількісні ознаки, які можуть набувати тільки перервних (цілочислових) значень (наприклад, кількість членів родини, кількість автомобілів, верстатів тощо).
Кількісні ознаки, які можуть в окремих межах набувати будь-яких значень, називають неперервними (наприклад, вік, урожайність, собівартість продукції, стаж роботи тощо).
Розрізняють істотні (основні) та неістотні (другорядні) ознаки. Істотними називають такі ознаки, які нерозривно пов'язані з якісним змістом явища, його суттю. Наприклад, істотною ознакою для сільськогосподарського підприємства є обсяг виробленої та реалізованої продукції, кількість працівників, продуктивність праці, рівень рентабельності, урожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин та ін. Неістотними називають такі ознаки, які не пов'язані безпосередньо з внутрішнім змістом явища, його суттю. Так, неістотними ознаками для підприємства є його назва, підпорядкування, належність до тієї чи іншої території тощо.
Ознаки поділяють на первинні та вторинні. Первинні ознаки одержують в результаті збирання статистичного матеріалу. Вони характеризують безпосередньо одиницю сукупності, її абсолютний розмір (наприклад, обсяг виробленої продукції, площа сільськогосподарських угідь, ріллі та ін.). Вторинні або розрахункові ознаки отримують в результаті обробки зібраних даних, це ознаки співвідношень. Так, вторинна ознака "виробництво валової продукції на одного працівника" є результатом співвідношення двох первинних ознак "вартість валової продукції" та "чисельність працівників".
Розрізняють результативні і факторні ознаки. Результативною називають ознаку, зміна якої залежить від зміни іншої або інших ознак, а факторною - ознаку, що є причиною зміни іншої ознаки. Наприклад, з двох ознак - урожайність та якість Ґрунту - перша є результативною, бо її зміна багато в чому залежить від зміни другої ознаки (якість Ґрунту), а друга - факторною ознакою.
Слід мати на увазі, що та сама ознака може бути в одному випадку результативною, а в другому - факторною. Наприклад, при вивченні зв'язку між двома ознаками - урожайністю та собівартістю продукції - урожайність є факторною ознакою (від її величини залежить рівень собівартості продукції), а собівартість, відповідно, виступатиме результативною ознакою.
Метод статистики
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні поняття в статистиці“ на сторінці 2. Приємного читання.
