Моменти статистичних розподілів

Теорія статистики

Для характеристики ступеню гостровершинності (ексцесу) використовується четвертий нормований центральний момент, тобто відношення Лт4.

В нормальному розподілі існує таке співвідношення між центральним моментом четвертого порядку та центральним моментом другого порядку (дисперсією): ц4 = 3ст4 , тобто для нормального розподілу четвертий нормований момент дорівнює 3 ('"у 4 = 3).

Тому дане співвідношення можна використати як міру гостровершинності. Якщо показник гостровершинності (ексцесу) представити у вигляді

Ех = --^ - 3,, то в нормальному розподілі Ео = 0, при гостровершинному або до- сг датному ексцесі Ео> 0 і при плосковершинному або від'ємному ексцесі Ео< 0.

Для визначення ступеня ексцесу (гостровершиності) можна використовувати запропоновану Ліндбергом таку формулу:

де П - частка (процент) кількості ознак, які знаходяться в інтервалі, що дорівнює половині середнього квадратичного відхилення по той або інший бік від середньої арифметичної;

38,29 - процент кількості варіант, які знаходяться в інтервалі, рівному половині середньо квадратичного відхилення, у загальній кількості варіант ряду нормального розподілу.

Найбільш точним є показник оснований на використанні центрального моменту четвертого порядку:

Середня квадратична помилка ексцесу розраховується за формулою:

де п - число спостережень.

Якщо відношення Ехі : аА! > 3, то відхилення від нормального розподілу можна вважати суттєвим і навпаки.

Оцінка суттєвості показників асиметрії та ексцесу дає змогу зробити висновок про те, чи можна віднести даний емпіричний розподіл до нормального розподілу.

Обчислимо для досліджуваного ряду розподілу 100 господарств за надоєм молока на корову коефіцієнти скошеності і ексцесу, попередньо визначивши центральні моменти через умовні (табл. 5.5).

Таблиця 5.5. Дані для розрахунку умовних моментів

Дані для розрахунку умовних моментів

За умовний початок відліку приймемо серединне значення інтервалу з надоєм рівним 3,3 т (х0 = 3,3 т) і який має найбільшу частоту. Величина інтервалу к = 0,2 т.

Використовуючи дані табл. 5.5, визначимо значення моментів відносно початку відліку, виражені в частках інтервалу:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Моменти статистичних розподілів“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод статистичної науки

  • Основні поняття в статистиці

  • Метод статистики

  • Зв'язок статистики з іншими науками

  • Завдання і організація статистики в Україні

  • Розділ 2. Статистичне спостереження

  • Форми, види і способи статистичного спостереження

  • Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних

  • Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці

  • Статистичні групування, їх зміст, завдання і види

  • Методологія статистичних групувань

  • Вторинне групування

  • Ряди розподілу

  • Статистичні таблиці

  • Абсолютні показники

  • Показники диференціації ознак у сукупності

  • Розділ 4. Середні величини

  • Види середніх величин і способи їх обчислення

  • Середня гармонічна

  • Середня геометрична

  • Інші види середніх величин

  • Властивості середньої арифметичної. Розрахунок середньої арифметичної способом моментів

  • Мода, медіана, квартілі і децилі

  • Розділ 5. Показники варіації

  • Розмах варіації

  • Математичні властивості дисперсії та спрощені способи її розрахунку

  • Моменти статистичних розподілів
  • Розділ 6. Вибіркове спостереження

  • Помилки вибірки

  • Способи формування вибіркових сукупностей

  • Визначення необхідної чисельності вибірки

  • Поняття статистичної оцінки. Точкова і інтервальна оцінка параметрів генеральної сукупності

  • Закони розподілу вибіркових характеристик

  • Розподіл Стьюдента

  • Малі вибірки

  • Розділ 7. Перевірка статистичних гіпотез

  • Помилки при перевірці статистична гіпотез. Статистичні критерії і критична область

  • Загальна схема перевірки статистичної гіпотези

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо середніх величин

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо розподілів

  • Перевірка статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями

  • Розділ 8. Дисперсійний аналіз

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за однією ознакою

  • Застосування дисперсійного аналізу для оцінки вірогідності різниці двох середніх

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за двома ознаками

  • Розділ 9. Кореляційний аналіз

  • Парна (проста) лінійна кореляція

  • Показники тісноти зв'язку

  • Криволінійна кореляція

  • Статистична оцінка вибіркових показників зв'язку

  • Непараметричні критерії оцінки кореляційного зв'язку

  • Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки

  • Розділ 10. Ряди динаміки

  • Показники ряду динаміки

  • Прийоми виявлення основної тенденції розвитку в рядах динаміки

  • Факторний аналіз рядів динаміки

  • Інтерполяція і екстраполяція. Прогнозування суспільних явищ

  • Аналіз сезонних коливань

  • Розділ 11. Індекси

  • Класифікація індексів

  • Найважливіші економічні індекси і їх взаємозв'язок

  • Територіальні індекси

  • Індексний аналіз

  • Розділ 12. Статистичні графіки

  • Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків

  • Види статистичних графіків і способи їх побудови

  • Список рекомендованої літератури