Розділ 9. Населення України

Безумовно, значний резерв скорочення смертності в країні був і залишається у зменшенні рівня дитячої смертності й особливо дітей віком до року (табл. 9.6, рис. 9.3), інтенсивність смертності котрих хоч і скорочується, але все-таки продовжує перевищувати європейські показники у 1,5-2 рази, а також смертності осіб у працездатному віці, інтенсивність якої порівняно з початком 90-х років зросла майже на чверть.

Таблиця 9.6. Смертність дітей віком до року*

Закінчення табл. 9.6

* За даними Держкомстату України

Рис. 9.3. Динаміка смертності дітей віком до року за 1990-2006 рр.

Значною мірою зменшення смертності дітей віком до року за 1990-2006 рр. обумовлено зменшенням числа народжених на 1000 жінок матерями у віці 15-19 років (табл. 9.7). Адже матері віком до 16 років ще самі потребують батьківської уваги, тому не можуть повноцінно виконувати обов'язки щодо немовлят. Одночасно

тривогу викликає певне зростання дитячої смертності у 2004-2006 рр., а також зменшення сумарного коефіцієнта народжуваності на одну жінку з 1,844 у 1990 р. до 1,254 у 2006 р. (табл. 9.7).

Зазначимо, що на показниках відтворення населення позначилося і зростання захворюваності та смертності. Якщо порівняти дані табл. 9.8 і 9.9 та 9.10, то можна дійти висновку: хоча найбільша частка людей хворіє на органи дихання, але помирають люди переважно від хвороб системи кровообігу.

Захворюваність населення у 1990 і 2006 рр. розглянута на рис. 9.4.

Отже, після здобуття Україною незалежності простежується прямий взаємозв'язок стану здоров'я населення з його загальною кількістю: погіршення показників суспільного здоров'я супроводжується скороченням населення.

Високий рівень захворюваності та смертності населення в останні роки значною мірою зумовлювався катастрофою на Чорнобильській АЕС та її соціально-економічними наслідками (табл. 9.11).

Зазначимо, що високий рівень захворюваності та смертності населення суттєво вплинув на його середню очікувану тривалість життя при народженні (табл. 9.12), яка значно нижча, ніж у розвинутих країнах світу.

Міграційний приріст порівняно із розміром природного скорочення населення має значно менший вплив на формування чисельності. Наголосимо на позитивному факті: після 11 років міграційного скорочення у 2005 і 2006 рр. Україна мала додатне міграційне сальдо.

У 2006 р. в Україну на постійне місце проживання з інших країн прибуло 44,2 тис. осіб, вибуло 30,0 тис. Міграційний приріст населення у розмірі 14,2 тис. осіб складався із 12,7 тис. міграційного сальдо за рахунок країн СНД та 1,5 тис - за рахунок інших країн. Найсуттєвіше населення країни поповнилося завдяки мігрантам

Закінчення табл. 9.8

Таблиця 9.9. Структура померлих за причинами смерті у 1990-2004 рр.*

* За даними Держкомстату України

із Узбекистана та Молдови (по 3,5 тис. осіб міграційного приросту), Китаю (2,3 тис.) і Російської Федерації (2,0 тис. осіб). Продовжується відтік населення до СІЛА та Німеччини (відповідно 1,9 тис. і 1,3 тис).

Окрім того, в Україні 2006 р. зареєстровано 280,8 тис. мігрантів, котрі переїхали на постійне проживання в інші регіони країни, змінивши чисельність їх населення. Унаслідок міжрегіональної та міждержавної міграції у 9 регіонах спостерігався міграційний приріст населення (найбільший у м. Києві - 9,9 особи на 1000 жителів і на території, підпорядкованій Севастопольській

Рис. 9.4. Структура захворюваності населення у 1990 і 2006 рр.