Розділ 5. Територіальна структура господарства

4. Деконцентрування - процес, зворотний концентруванню.

5. Стягування - процес концентрування, зумовлений переміщенням об'єктів від периферії до ядра концентрації (фокуса).

6. Дифузія - процес, зворотний стягуванню. Генератором є вогнище.

7. Агломерування - процес концентрування, чи стягування, який супроводжується територіальним розширенням ядра концентрації (з можливим його ускладненням) і приводить до формування агломерації.

8. Дегломерування - процес, зворотний агломеруванню.

9. Поляризація. Явища, характерні для однієї території, функціонально зв'язані зі зворотними явищами, що реєструються на іншій території.

10. Вирівнювання - антипоняття поляризації. Територіально-структурні процеси, які відбуваються у конкретному таксоні, можуть бути моноцентричними (спрямованими до одного центра, фокуса, ядра, чи такими, що відходять від одного центра, фокуса, ядра) або поліцентричними (за наявності кількох центрів, фокусів, ядер, вогнищ, джерел процесів).

Територіально-структурні процеси сприяють ареало-утворенню, зоноутворенню, районоутворенню, тобто внаслідок названих процесів виникають різні територіальні таксони чи нові форми продуктивних сил.

У таксонах або між ними формуються просторові пропорції. Під просторовими пропорціями розуміють певні співвідношення між територіальними компонентами. Просторова пропорційність розглядається зазвичай як стан динамічної рівноваги між компонентами територіального утворення. Коли ж така рівновага порушується, то виникають просторові диспропорції. До найважливіших видів просторових диспропорцій відносять: зниження продуктивності праці (внаслідок вичерпання ресурсів, несвоєчасного введення потужностей та ін.), зниження життєвого рівня населення (за наявності недостатньої кількості місць прикладання праці, відставання розвитку соціальної інфраструктури), погіршення стану навколишнього середовища (через перевантаження території викидами підприємств, скупчення екологічно шкідливих виробництв).

Порушення пропорційності - це завжди зміна геопросторової структури таксонів, виокремлення нових форм продуктивних сил в їх межах, перебудова таксонів, формування нової територіальної структури.

Оцінка територіальної структури здійснюється за допомогою таких показників:

1. Концентрація (обчислюється як відношення явища на одиницю площі, наприклад" відношення кількості населення в особах до площі в км2).

2. Розосередженість (відношення відстані між об'єктами до одиниці площі).

3. Класифікація територіальних утворень за чисельністю населення, участю в територіальному поділі праці, за генетичними ознаками, типами перспективного розвитку, особливостями динаміки демографічних, економічних, соціальних процесів тощо.

Територіальна структура, збагачена ознакою управління, перетворюється на територіальну організацію продуктивних сил.

Територіальна організація продуктивних сил, або, по суті, територіальна організація суспільства - це поєднання функціонуючих територіальних структур (розселення,розміщення виробництва, розташування об'єктів природокористування), які об'єднуються територіальними структурами управління з метою здійснити відтворення життєдіяльності суспільства в конкретних геопросторово-часових координатах у межах діючих законів.

Отже, поняття територіальної організації значно ширше від поняття територіальної структури.

Дослідження територіальної організації продуктивних сил повинно охоплювати обов'язкове вивчення структури, ієрархії й інших особливостей управління. У наш час більшість дослідників як незаперечну істину сприймають те, що формула управління - це формула влади. Тому мистецтво управління повинно ґрунтуватися на опануванні, насамперед, формули влади. Перспективний розвиток територіальної структури економіки залежить значною мірою від формули управління, кваліметричних (якісних) характеристик управлінських кадрів.

Без контрольованого розвитку територіальної структури неможлива оптимізація територіальної організації суспільства, а звідси - неможлива і побудова ефективного суспільства як у кожній окремій державі, так і на планеті Земля.

Сказане засвідчує не лише важливість, а й необхідність постійного дослідження територіальної структури економіки і територіальної організації продуктивних сил, управління їх розвитком, без чого неможливий поступ у майбутнє.