Розділ «Словник термінів і понять»

Єврорегіон - юридично оформлена (за нормами Ради Європи) територія транскордонного співробітництва між територіальними громадами або місцевими органами влади прикордонних регіонів двох або більше держав, які мають спільний кордон. Це співробітництво спрямоване на координацію взаємних зусиль і здійснення ними узгоджених заходів у різних сферах життєдіяльності відповідно до національних законодавств і норм міжнародного права, розв'язання спільних проблем і в інтересах людей, котрі населяють цю територію по обидва боки державного кордону. Діяльність єврорегіонів розглядається як один з елементів загальноєвропейської системи пріоритетів, що відповідає принципові інтеграції держав через інтеграцію регіонів. Така діяльність передбачає: прискорення соціально-економічного розвитку транскордонних регіонів; кадрову інфраструктуру підготовку регіонів і країни загалом для поглиблення співпраці з ЄС, прискорення європейських процесів інтеграції, реалізації потенціалу формування експортної спеціалізації регіонів; розвиток міжнародних зв'язків у галузях туризму, рекреації, охорони довкілля. Відомий, наприклад, єврорегіон "Сарто-люкс", що охоплює Саар (ФРН), Лотарингію (Франція) і державу Люксембург. До єврорегіону "Нейсе" входить низка східних земель ФРН, західні воєводства Польщі й західні округи Чехії (всі вони розташовані вздовж р. Нейсе). Єврорегіони мають свої органи управління. За сучасних умов єврорегіони можуть бути поділені на три категорії: 1) охоплюють прикордонні території країн ЄС і мають спільні економічні й адміністративні проблеми, скажімо, низький рівень ВВП порівняно з іншими регіонами ЄС, вищий рівень безробіття; 2) охоплюють території держав ЄС, для котрих характерний переважний розвиток аграрного виробництва. Класичний приклад цієї категорії - французько-іспанське прикордоння; 3) створюються на територіях країн, які не входять до ЄС і є дійовими засадами для введення нових країн до загальноєвропейських інтеграційних процесів. Україна бере участь у діяльності семи єврорегіонів.

Життєвий цикл регіональний - цикл регіонального розвитку, обумовлений підходом до виробництва в регіоні (регіонах) товарів як до процесу з певними стадіями: поява нового продукту, зростання його виробництва, зрілість (насиченість), скорочення.

Житлові будівлі - це будинки одноквартирні, садибного типу, з двома та більше квартирами масової й індивідуальної забудови, а також гуртожитки. До гуртожитків належать: житлові будинки для колективного мешкання, у тому числі будинки для людей похилого віку й інвалідів, студентів, дітей та інших соціальних груп (наприклад, будинки для біженців, гуртожитки для робітників і службовців, гуртожитки для студентів і учнів навчальних закладів, будинки дитини та сирітські будинки, притулки для бездомних тощо).

Загальний фонд місцевого бюджету - основна складова частина бюджету, яка охоплює всі видатки, не призначені для конкретної мети.

Загальні збори громадян за місцем проживання в Україні - зібрання всіх або частини жителів села (сіл), селища, міста для розв'язання будь-яких питань місцевого значення в межах Конституції України та заковів України.

Зайнятість населення регіону - система соціально-економічних відносин, пов'язаних із забезпеченням економічно активного населення регіону робочими місцями та участю його в суспільно корисній діяльності. Обумовлена специфікою природно-економічної зони, етнічним складом населення, формами розселення (місто, село) та ін. Кількісно характеризується рівнем залучення населення або його окремих груп до суспільно корисної діяльності. Зайнятість населення - категорія регіональна. Вона досліджується у межах країни, області, району, міста.

Загальна площа житла - визначається як сума загальної площі нових житлових будівель і приросту загальної площі, отриманої внаслідок розширення, реконструкції існуючого житлового фонду й інших будівель. Загальна площа житла складається з житлової площі та площі підсобних приміщень. До житлової належить площа житлових кімнат: столових, спальних, дитячих та інших у середині квартири. До підсобних - приміщення, розташовані в середині квартири: кухні, коридори, санвузли, ванни й гардеробні кімнати, убудовані шафи й ін.

Зайняті (за матеріалами вибіркових обстежень органами державної статистики України)- особи, котрі: працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), в окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності; особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них обставин.

Зареєстровані безробітні (відповідно до Закону України "Про зайнятість населення"; ст. 2) - працездатні громадяни працездатного віку, котрі через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до придатної роботи. Безробітними визнаються також інваліди, котрі не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу (відповідно до змін, внесених згідно зі Законом України від 28 лютого 2006 р. № 3483-ІУ). Кількісні та якісні характеристики цієї категорії безробітних, а також інформація про потребу в працівниках, працевлаштування незайнятого населення підготовлені на основі адміністративних даних державної служби зайнятості.

Зовнішньоекономічна діяльність,зовнішньоекономічні зв'язки - сфера економічної діяльності держави, підприємств, фірм, організацій, тісно пов'язана із зовнішньою торгівлею, експортом та імпортом товарів, іноземними кредитами й інвестиціями, здійсненням з іншими країнами проектів (науково-технічних, виробничих, торгових тощо).

Зовнішньоекономічна політика - політика держави у сфері експорту, імпорту, залученні іноземного капіталу і вивезенні капіталу за кордон, здійсненні спільних науково-технічних, економічних та інших проектів тощо.

Імміграція - в'їзд у країну на тимчасове чи постійне проживання громадян інших країн.

Імпорт - ввезення в країну з-за кордону товарів, технологій, капіталів, послуг.

Інвестиції- довготермінові вкладення капіталу в країні власній або за кордоном у підприємства різних галузей, підприємницькі проекти, соціально-економічні програми, інноваційні проекти.

Інвестиційний цикл - комплекс заходів від моменту прийняття рішення про інвестування галузей і сфер економіки регіону (міста) до завершальної стадії інвестиційного проекту, наприклад, науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи, прийняття інвестиційних рішень, планування та проектування.

Індекс-дефлятор ВВП- сукупність індексів цін, які надають узагальнену характеристику їх змін у звітному періоді супроти цін періоду, прийнятого для порівняння.

Індекси обсягів виконаних будівельних робіт - визначаються як відношення обсягів будівельних робіт, виконаних з початку звітного року до обсягів відповідного періоду попереднього року, перерахованих у порівняльні ціни з використанням індексу цін на будівельно-монтажні роботи.

Індекси обсягів промислового виробництва - обчислюються на підставі даних підприємств про вартість виробленої продукції (з урахуванням вартості використаної давальницької сировини) у порівняльних цінах. Упродовж 1991-1995 pp. застосовувались порівняльні ціни відповідного року. Для порівняння з попереднім роком обсяги останнього перераховувались за цінами звітного року. З 1996 р. індекси до відповідного місяця та періоду попереднього року визначаються ланцюговим методом через щомісячні індекси виробництва.

Індекс реальної заробітної плати - показник, який характеризує зміну купівельної спроможності номінальної заробітної плати у звітному періоді порівняно з базисним під впливом зміни цін на товари й послуги і ставок податку з доходів фізичних осіб та обов'язкових відрахувань. Визначається діленням індексу нарахованої до виплати номінальної заробітної плати (без урахування податку на доходи з фізичних осіб і відрахувань до фондів соціального страхування) на індекс споживчих цін за той самий період. Обчислення індексу в українській статистиці здійснюється відповідно до методики, побудованої на засадах резолюції щодо міжнародних порівнянь реальної заробітної плати, яка прийнята VIII Міжнародною конференцією статистиків праці 1954 р.

Індекс сільськогосподарського виробництва - відображає відносний рівень змін загальних фізичних обсягів сільськогосподарської продукції, вироблених за певні відтинки часу, обрані для порівняння. За складом - це індекс валової продукції сільського господарства, яка містить поряд з товарною продукцією, призначеною для реалізації, продукти сільськогосподарського походження, спожиті у процесі виробництва (насіння і корми), а також роботи, пов'язані з вирощуванням урожаю майбутнього року. В українській статистиці для його обчислення обрана формула Ласпейреса.