Розділ «3.4. Лісові ресурси: стан та використання»

За коефіцієнтом лісистості території Україна відноситься до мало-лісистої і лісодефіцитної, враховуючи, що загальна площа її лісів становить 10,78 млн. га, а коефіцієнт лісистості її території — 17,9%; протягом останнього тисячоліття лісистість території зменшилася в 2-3 рази.

За показниками "площа земельного лісового фонду" та коефіцієнтом лісистості території окремих регіонів значно відрізняються від середніх показників по Україні, а також між собою (табл. 3.4).

Найбільші площі, що зайняті землями лісового фонду, розташовані в Поліському регіоні — 42,1% загальної площі вкритою лісом в Україні, особливо в Житомирській області (10,1 % від загальної площі) та Рівненській області (7,8%). Приблизно однакові площі зайняті лісом в Київській (6,9%), Чернігівській (6,6%) та Волинській (6,5%) областях.

Значні площі лісового фонду розташовані в Карпатському регіоні — 21,1% загальної державної площі вкритої лісом, особливо у Львівській (6,4%), Закарпатській (6,4%) та Івано-Франківській (5,8%) областях.

Донбаський та Степовий регіони відрізняються малолісистістю. Тільки 9% від загальної площі земель лісового фонду України знаходиться в Донбаському регіоні; 10,6% — в Степовому регіоні.

За коефіцієнтом лісистості території на першому місці знаходиться Карпатський регіон. Тут 40% території регіону зайнята лісовим фондом, особливо в Закарпатській (54,2%) та Івано-Франківській (45%) областях. В Поліському регіоні 29,5% території зайняті лісовим фондом. Особливо високий рівень лісистості в Рівненській (42,1 %), Житомирській (36,4%) та Волинській (34,5%) областях.

Найменше значення коефіцієнту лісистості території належить Степовому регіону — 6,7%. А територія Запорізької області тільки на 4,5% вкрита лісовим фоном, Миколаївської області — на 5,2%.

Таблиця 3.4

Основні показники оцінки стану лісових ресурсів регіонів у 2002р.

Останнім часом в практику впроваджена тенденція багатоцільового використання лісових ресурсів, прагнення до збалансованості різних напрямів їх господарського використання з врахуванням дефіциту лісових ресурсів, а також негативного впливу на навколишнє середовище.

Значна кількість галузей економіки приймає участь в процесі лісокористування, який передбачає з вилучення та використання лісових ресурсів, а також їх відтворення та покращення. Галузі, що здійснюють заготівку та переробку деревинної сировини об'єднані в лісопромисловий комплекс. В його складі виділяють чотири важливих галузі:

• лісозаготівельна;

• деревообробна;

• целюлозно-паперова;

• лісохімічна.

Лісозаготівельна діяльність полягає у проведенні підприємствами лісового господарства лісосічних робіт, транспортування деревини, здійснення її первинної обробки. Заготівельний процес включає валку лісу та трельовку деревини—транспортування лісу від місця рубки до перевалки на транспортні засоби на залізничних станціях або в портах (пристанях).1;

Деревообробна промисловість являє собою галузь господарської діяльності, завданням якої є здійснення механічної або хіміко-механічної переробки заготівельної деревини, виготовлення з неї матеріалів, напівфабрикатів та різноманітної готової продукції

Целюлозно-паперова діяльність полягає у виготовленні з використанням рослинної сировини різних видів паперу, картону та виробів з них, целюлозу, деревну масу тощо.

Лісохімічна діяльність спрямована на використання відходів лісозаготівельної та деревообробної промисловості і на цій основі виготовлення широкого асортименту виробів, необхідних для багатьох галузей економіки (гірничо-видобувної промисловості, металургії, машинобудування, харчової та легкої промисловості. Серед виробів: деревне вугілля, дьоготь, смола, каніфоль, скипидар, оцтова кислота, метиловий спирт, ефірна олія тощо.

Важливого значення набуває збереження лісових ресурсів, вважаючи, що загибель деревини означає значні втрати для економіки. Деревина являє собою найбільш дешевий вид матеріалів. Це спонукає до марнотратства у використанні деревини, особливо в районах багато забезпечених лісом.