TextBook 
Одночасно спостерігається зменшення загальної кількості населення міст на 6,5 %, сільського населення — на 8,5 %. На території окремих регіонів вказані процеси відбуваються неоднозначно. Особливо інтенсивне скорочення кількості сільського населення відмічено в Поліському регіоні (на 14,2%), Сумській (на 18,2%), Житомирській (на 17,8%) областей, та Подільському регіоні (на 11,4%). Тут виділяються Хмельницька область, де кількість сільського населення зменшилась на 13,7 %, Вінницька - (на 12,1 %) та Полтавська (на 13,2%) області.
В селах стає менше населення усіх категорій: дітей, молоді, людей працездатного віку, особливо жінок у молодому віці. Чисельність сільського населення значною мірою зменшується в результаті міграції, головним чином у міста, що негативно впливає на статево-вікову структуру сільського населення, на стан трудового потенціалу на селі.
Для оцінки стану природного відтворення населення використовують інформацію про народжуваність, смертність та природний приріст (скорочення) кількості населення окремих регіонів. Крім абсолютних даних також використовують відповідні коефіцієнти. Загальні коефіцієнти народжуваності і смертності являють собою відношення відповідно кількості народжених і кількості померлих протягом календарного року до середньорічної кількості наявного населення. В табл. 2.3 наведені вказані коефіцієнти та коефіцієнт загального приросту (скорочення) кількості населення в 2002 р. в цілому по регіонах та в містах та в сільській місцевості.
Таблиця 2.3
Коефіцієнти народжуваності, смертності та природний приріст (скорочення) кількості населення у 2002 р. (на 1000 чоловік наявного населення)
| Регіони та області | Кількість народжених | Кількість померлих | Відношення КІЛЬКОСТІ померлих до народжених | Загальний приріст (÷), скорочення (-) | В тому числі | ||
| У містах | У сільській місцевості | ||||||
| Поліський регіон | 8,8 | 16,5 | 1,88 | -7,7 | -4,2 | -12 | |
| Області | Волинська | 11,1 | 14,1 | 1,27 | -3,0 | -1,2 | -4 |
| Рівненська | 11,5 | 13,3 | 1,16 | -1.8 | -0,6 | -2 | |
| Житомирська | 8,9 | 17,1 | 1,92 | -8,2 | -4,5 | -13 | |
| Чернігівська | 7,0 | 20,0 | 2,86 | -13,0 | -7,1 | -21 | |
| Сумська | 6,7 | 18,0 | 2,69 | -11,3 | -7,4 | -18 | |
| Київська | 7,7 | 16,7 | 2,17 | -9,0 | -4,5 | -15 | |
| Подільський регіон | 8,2 | 16,6 | 2,02 | -8,4 | 3,8 | -13 | |
| Області | Тернопільська | 9,2 | 14,4 | 1,57 | -5,2 | -0,7 | -8 |
| Хмельницька | 8,5 | 16.2 | 1.91 | -7,7 | -2,1 | -13 | |
| Вінницька | 8,6 | 16,7 | 1,94 | -8,1 | -3,0 | -12 | |
| Черкаська | 7,4 | 17,6 | 2,38 | -10,2 | -6,0 | -15 | |
| Полтавська | 7,1 | 18,1 | 2,55 | -11,0 | -7,4 | -15 | |
| Степовий регіон | 8,1 | 16,4 | 2,02 | -8,3 | -7,4 | -10 | |
Закінчення табл. 2.3
| Регіони та області | кількість народжених | Кількість померлих | Відношення кількості померлих до народжених | Загальний приріст (÷), скорочення(-) | В тому числі | ||
| У містах | У сільській місцевості | ||||||
| Області | Кіровоградська | 8,0 | 18,0 | 2,25 | -10,0 | -8,1 | -13 |
| Дніпропетровська | 7,7 | 16,3 | 2,12 | -8,6 | -7,8 | -12 | |
| Одеська | 8,6 | 15,8 | 1,84 | -7,2 | -6,4 | -8 | |
| Миколаївська | 8,0 | 16,1 | 2,01 | -8,1 | -7,5 | -8 | |
| Запорізька | 7,7 | 16,1 | 2,09 | -8,4 | -7,2 | -11 | |
| Херсонська | 8,5 | 15,8 | 1,86 | -7,3 | -7,5 | -7 | |
| Карпатський регіон | 10,1 | 12,7 | 1,26 | -2,6 | -1,6 | -3 | |
| Області | Закарпатська | 11,3 | 11,9 | 1,05 | -0,6 | -0,8 | _ |
| Івано-Франківська | 9,9 | 12,7 | 1,28 | -2,8 | -1,0 | -4 | |
| Львівська | 9,2 | 13,0 | 1,41 | -3,8 | -2,3 | -6 | |
| Чернівецька | 9,8 | 13,1 | 1,34 | -3,3 | -2,3 | -3 | |
| Донбаський регіон | 6,7 | 16,8 | 2,51 | -10,1 | -9,1 | -12 | |
| Області Області | Харківська | 7,1 | 16,0 | 2,25 | -8,9 | -7,7 | -13 |
| Донецька | 6,5 | 17,1 | 2,63 | -10,6 | -10,5 | -12 | |
| Луганська | 6,6 | 17,2 | 2,61 | -10,6 | -10,2 | -13 | |
| Крим | 8,0 | 14,7 | 1,84 | -6,2 | -6,5 | -5 | |
| м. Київ | 8,1 | 10,6 | 1,34 | -2,5 | -2,5 | _ | |
| Усього по Україні | 8,1 | 15,7 | 1,94 | -7,6 | -6,3 | -10.1 | |
Наведені дані свідчать про наявність демографічної кризи в державі, якою охоплені всі регіони. В цілому по Україні смертність перевищує народжуваність в 1,94 рази. Надзвичайно складна ситуація існує на території усіх регіонів України, особливо в Донбаському регіоні, де смертність перевищує народжуваність в 2,51 рази, особливо в Донецькій (в 2,63 рази), Луганській (в 2,61 рази) та Харківській (в 2,25 рази) областях. Перевищують загальнодержавні співвідношення народжуваності та смертності показники Подільського та Степового регіонів. Особливо складна ситуація склалася на території
Полтавської, Черкаської, Кіровоградської та інших областей. Звертає на себе увагу співвідношення між народженими та померлими в зоні, що прилягає до Чорнобильської АЕС, особливо в Чернігівській області, де кількість померлих перевищує кількість народжених в 2,86 рази, в Сумській (в 2,69 рази), Київській (в 2,17 рази), Житомирській (в 1,92 рази) областях. Складною залишається ситуація на території інших областей України.
Додаткову оцінку стану природного відтворення населення можна зробити використовуючи коефіцієнт загального приросту (скорочення) населення, в тому числі в містах та сільській місцевості (табл. 2.3). Наведені дані свідчать про те, що скорочення природного приросту населення відмічається як в містах, так і сільській місцевості. Проте в селах скорочення населення набуло катастрофічних розмірів. Особливо значний за інтенсивністю процес вимирання населення на селі відмічено в Подільському регіоні (-13 осіб на 1000 наявного населення), Поліському (-12) та Донбаському (-12) регіонах. Серед областей необхідно відмітити надзвичайно складну ситуацію в селах Чернігівської області (-21 особа на 1000 наявного населення), Сумської (-18), Черкаської (-15,2), Полтавської (-15), Кіровоградської (-13) та всіх областей Донбаського регіону.
Складність демографічної ситуації розкривається з використанням показників, що характеризують дитячу смертність та смертність за причинами смерті. Коефіцієнт дитячої смертності визначається як відношення кількості померлих дітей віком до одного року до кількості народжених живими (на 1000 народжених). V 2002 р. значення коефіцієнта дитячої смертності такі:
Усього по Україні — 10,3; в т. ч. по регіонах: Поліський — 10,7; Подільський — 10; Степовий — 10,6; Карпатський — 9,8; Донбаський —10,5; Крим — 11,5; м. Київ — 9,4.
Надзвичайно високий рівень дитячої смертності (значно вищий порівняно із середнім по Україні) в Рівненській області (11,7 дітей померлих на 1000 народжених), Чернігівській (11), Черкаській (11,3), Запорізькій (12,8), Дніпропетровській (11,6), Чернівецькій (11,4), Донецькій (11,8), Луганській (11,3) областях.
Коефіцієнти смертності, в тому числі з причини смерті, визначаються як відношення кількості померлих до середньорічної кількості наявного населення, обчислюються на 100 000 населення. Значення коефіцієнтів смертності на території окремих регіонів наведені в табл. 2.4.
Дані табл. 2.4 свідчать про наявність складної демографічної ситуації, якою охоплені практично всі регіони, особливо Поліський, де коефіцієнт смертності складає 1652, Подільський (1659), Степовий (1635) та Донбаський (1679) регіони. За причин, пов'язаних із хворобами систем кровообігу та новоутвореннями помирає 70-78 % населення від загальної кількості померлих. Серед областей своєю складністю виділяються Чернігівська область (коефіцієнт смертності 1996), Сумська (1800), Житомирська (1715), Черкаська (1763), Полтавська (1805), Кіровоградська (1796), Донецька (1712), Луганська (1722) області.
Таблиця 2.4
Коефіцієнти смертності, в тому числі з основних причин смерті у 2002р. (на 100 000 наявного населення)
| Регіони | Всього померло | В тому числі від хвороб | Відношення | |
| Системи кровообігу | Новоутворень | померлих від вказаних хвороб до загальної кількості, % | ||
| Поліський | 1652 | 1071 | 191 | 76,4 |
| Подільський | 1659 | 1073 | 200 | 76,7 |
| Степовий | 1635 | 894 | 212 | 67,7 |
| Карпатський | 1268 | 773 | 158 | 73,4 |
| Донбаський | 1679 | 1049 | 208 | 74,9 |
| Крим | 1475 | 935 | 193 | 76,5 |
| м. Київ | 1057 | 649 | 180 | 78,4 |
| Усього по Україні | 1566 | 965 | 197 | 74,2 |
Негативний вплив на здоров'я людей здійснює стан способу життя. Економічна та соціальна невизначеність, шкідливі звички, незбалансоване харчування, незадовільні екологічні побутові умови тощо негативно впливають на здоров'я людини. Забруднення землі, води, повітря — важливі фактори, що негативно впливають на людину.
Зниження народжуваності, зростання смертності, зокрема смертності людей працездатного віку, стало причиною випереджаючого скорочення працездатного населення, небезпечного зменшення трудового і демовідтворюючого потенціалу.
Боляче вдарило по громадянам похилого віку, молоді, дітей зниження рівня життя. Дедалі більше стає безпритульних дітей. Втрата багатьма людей впевненості у своєму майбутньому і майбутньому своїх дітей стали головними причинами зростання кількості самогубств, абортів, а також утримання від народження дітей. Деформоване соціальне середовище, руйнуючи фізичне, психічне та духовне здоров'я людей, знижує їх життєву активність, творчу продуктивність. За таких умов людина як основний суб'єкт соціальної життєдіяльності перестає бути повноцінним учасником прогресу і оздоровлення суспільства.
Подолання демографічної кризи є проблемним завданням і потребує комплексного підходу до її вирішення на рівні держави.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Зінь Е.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ“ на сторінці 3. Приємного читання.