Розділ «4.8. Стан та розвиток транспорту та зв'язку»

Незважаючи на незначний обсяг перевезень пасажирів і вантажів водним (морським та річковим) транспортом, цей вид транспорту має певні переваги і можливості для більш ефективного використання. Водний транспорт є одним із найдешевших, а екологічні навантаження на природні комплекси — найменші. Для організації перевезень пасажирів і вантажів використовують природний водний шлях. Перевезення річковим транспортом здійснюється на річках Дніпро, Дністер. Для морських перевезень існують необмежені можливості світових морських просторів.

Транспортний флот знаходиться:

• у загальнодержавній власності, закріплений за підприємствами міністерств і відомств України;

• у комунальній власності, закріплений за підприємствами адміністративно-територіальних одиниць;

• у колективній і приватній власності юридичних і фізичних осіб. Річкові перевезення здійснює судноплавна компанія "Укррічфлот", морські перевезення — державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство", орендне підприємство "Азовське морське пароплавство", "Українсько-Дунайське пароплавство" та інші.

Трансформація економіки України, впровадження приватизації негативно вплинуло на стан та використання річкового та морського транспорту. Практично зруйновані міжрегіональні транспортні зв'язки, що забезпечувалися річковим транспортом в Дніпропетровському басейні. Морське судноплавство не використовується для формування сталих вантажних перевезень між портами України та інших держав. Парк суден морського і річкового флоту істотно не поповнюється новими сучасними суднами, основна його частина не придатна до довготермінової експлуатації.

Можливості для пожвавлення в роботі водного транспорту України пов'язують із відновленням використання українського глибоководного суднового ходу "Дунай-Чорне море", що має важливе геополітичне значення та соціально-економічну ефективність. Прогнозується, що частина водного транспорту у перевезенні вантажів між Європою та Азією складатиме 30%, враховуючи, що водний транспорт є найдешевшим видом транспорту, екологічні навантаження на природні комплекси — найменші.

Використання українського ходу "Дунай-Чорне море" входить до складу VII пан'європейського міжнародного транспортного коридору. Цей водний шлях перетинає 17 країн Європи та проходить через внутрішні водні шляхи і канали річок Рейн, Майн та Дунай, з'єднуючи Північне море з Чорним. В українській частині він проходить по р. Дунай від морського порту Рені до входу в Чорне море, на берегах якого знаходяться суднобудівні та судноремонтні підприємства міст Ізмаїла, Кілії та Вилкового.

Міжнародний транспортний коридор має перспективу щодо продовження його у східному напрямку до промислових регіонів Росії, Казахстану, Азербайджану, Узбекистану, Туркменістану, Ірану тощо. Цей шлях проходить Чорним морем, Керченською протокою, Азовським морем, Волго-Донським каналом, Волгою та Каспійським морем.

Практика функціонування українського глибоководного суднового ходу підтверджує ефективність його використання.

Воднотранспортний комплекс потребує ефективного державного управління, запроваджуючи вплив на роботу державних транспортних підприємств та підприємств інших форм власності через ліцензування їхньої діяльності та контроль за їх відповідністю, використання тарифної, податкової політики тощо.

Авіаційний транспорт

Транспорт міст

Розширення території міст, зростання чисельності населення вимагають розвитку транспортних систем, виявляють властиві місту транспортно-експлуатаційні та планувальні тенденції і проблеми, які особливо гостро відчуваються у великих (з населенням понад 250 тис. чол.) містах, де використовують декілька видів міського транспорту. В результаті зростання чисельності населення міст, в них відбувається освоєння нових, віддалених від центру територій, що приводить до збільшення протяжності транспортних ліній, зростання пересадочності й дальності перевезень.

Якість обслуговування населення міста міським транспортом оцінюється даними аналізу згідно з яким виявлено, що біля 30% населення проживає в зоні якісного транспортного обслуговування, 30% населення — в зоні задовільного транспортного обслуговування і 40% населення — в зоні незадовільного транспортного обслуговування. Середні витрати часу на так звані "трудові поїздки" становлять 40-50 хв., в деяких випадках більше години, що значно перевищує норми знаходження на транспорті.

Для забезпечення пасажирських перевезень у містах використовують автомобільний (автобуси, маршрутні таксі, таксі) та електричний (трамваї, тролейбуси) транспорт; для великих міст — також метрополітен. Кожен із вказаних видів транспорту має переваги і недоліки. Автомобільний бум останнім часом привів до значною завантаження вулиць міста автомобілями, будівництво інфраструктури, необхідної для обслуговування автомобілів у місті, здійснюється повільно. В результаті швидкість руху автомобіля зменшилась до 10-15 км/год., незадовільним залишається обслуговування населення.

Значні переваги має електротранспорт: використання трамваїв та тролейбусів. В умовах урбанізації, розширення території багатьох міст, появою обширних приміських зон із житловими забудовами появилась необхідність населення у дальніх поїздках. Електротранспорт допомагає забезпечити обслуговування пасажирів в цих умовах, забезпечує високу середню швидкість сполучення (30-40 км/год.); дозволяє зменшити витрати часу на здійснення поїздок.

Гострою проблемою міського електротранспорту України є значна зношеність рухомого складу, відсутність нових трамваїв та тролейбусів, які були б використані для розвитку транспортної системи міста, відкриття нових ліній та для заміни зношеного рухомого складу. Фактична потужність трамвайних депо у більшості міст України обмежена і становить 75 %, а тролейбусних — 50-60% від потреби. Рівень обслуговування населення міським транспортом не відповідає показникам транспортного забезпечення.

Широкого розповсюдження для перевезень пасажирів в межах великих міст мають метрополітени. Класичний метрополітен нині діє більш як у 100 містах світу. В Україні метрополітен використовують в Києві, Харкові, Дніпропетровську. Значна швидкість сполучення (30-40 км/год.), комфортабельність та надійність — стає надзвичайно привабливим видом транспорту для більшості громадян. Метрополітеном користується велика кількість людей, в м. Києві, наприклад, щоденно перевозять біля 1 млн. пасажирів.

Із-за надмірної вартості будівництва, значних експлуатаційних витрат метрополітен стає прийнятним лише для потужних, сталих пасажиропотоків. При сучасному стані тарифів на перевезення пасажирів експлуатаційні витрати покриваються лише на 60-70%, у м. Києві — 15-20%.