А
Абат (сирійськ. abba – батько) – настоятель монастиря в католицькій церкві.
Абатство – монастир у католицькій церкві.
Абсолют (лат. absolutus – безумовний, повний, необмежений, досконалий) – нічим і ніким не зумовлена, самосутня, самодіяльна, вічна і нескінченна, повністю вільна і досконала духовна сутність, яка є джерелом і першоосновою світу. Християнство рисами абсолюту наділяє Бога.
Аватара (літер, сходження) – втілення божества на землі.
Автокефалія (rp. autos – сам і kephale – голова) – повне самоврядування церкви, її незалежність від інших єдиновірних церков.
Автономія церковна – у православ'ї – незалежність церкви з питань внутрішнього управління, що надається тією чи іншою автокефальною церквою, до складу якої ця церква входила раніше на правах екзархату чи єпархії.
Авторитаризм церковний – ієрархічна форма церковного управління, що затверджує відповідну субординацію, підпорядкування нижчого духовенства вищому, мирян – клірові.
Автохтонні культи – корінні, місцеві культи населення певної країни.
Агіографія (гр. hagios – святий і grapho – пишу) – різновид церковної літератури; життєписи (житія) святих.
Агностицизм (гр. agnostos – незнаний) – філософське вчення, що заперечує можливість достовірного пізнання сутності дійсності, істини, абсолютизуючи відносний характер людського пізнання.
Адам (староєвр., досл. – земля) – за Біблією, перша людина, створена Богом із пороху земного за його образом і подобою на шостий день творіння.
Адвентизм (лат. adventus – пришестя) – течія пізнього протестантизму, яка виникла в 30-х роках XIX ст. у США шляхом відокремлення від баптизму. Його засновник – Вільям Міллер (1782 -1849).
Аксіологія (гр. axios – цінний або ахіа – цінність і logos – вчення) – вчення про ціннісне ставлення людини до світу (релігійне, етичне, естетичне).
Алілуйя (староєвр. халлелу – хваліть, ях – Ягве) – хвалебний приспів у християнському богослужінні.
Аллах (араб, альїлах – божество, Бог) – ім'я Бога в ісламі.
Амінь (гр. і лат. amen, давньоєвр. – хай буде істинно) – слово, що вживається наприкінці християнських молитов, священних текстів тощо.
Амітабха (санскр.) – будда в міфології махаяни і ваджраяни, уособлення "невимірного світла".
Амулет (араб, hamula – носити) – предмет, який за допомогою уяви наділяється надприродною силою, здатністю захищати, оберігати його власника від усіляких нещасть і приносити вдачу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Релігійний фактор у міжнародних відносинах» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОРОТКИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 1. Приємного читання.
