Догматичні та культові особливості католицизму

Релігійний фактор у міжнародних відносинах

Офіційний поділ християнства на католицизм і православ'я відбувся на Константинопольському соборі в 1054 р. Проте причини розколу зародилися вже в перших християнських громадах, коли Римська імперія розпалася на Східну й Західну (395 р.). Цей поділ зумовлений здебільшого відмінностями звичаїв, мови, обрядів. У ІХ-ХІ століттях виявилися й богословські суперечності церков. В XI ст. єпископ Риму, папа Римський, самовпевнено заявив, що йому належить юридична влада над усіма християнськими громадами в світі. Більшість церков у східних країнах не погодилася з таким рішенням. Вони визнавали верховну владу лише за Вселенським Собором і зберегли традиції раннього християнства. Християни, які підтримували рішення римського єпископа, почали називатися католиками.

Розглянемо основні догматичні та культові особливості католицизму.

• 1. Віровчення ґрунтується на Святому Письмі та переказі отців церкви. До його джерел належать також постанови соборів, настанови, повчання, енцикліки римських пап.

• 2. У VI ст. до Нікео-Константинопольського символу віри та постанов перших семи Вселенських соборів про сходження Святого Духа західна церква додала "і від Сина" (лат. філіокве), що стало основою догматичного розходження між двома гілками християнства.

• 3. Наступний догмат католицизму – догмат про "чистилище", прийнятий у 1439 р. на Флорентійському соборі. Вчення про "чистилище" полягає в тому, що душа людини після смерті потрапляє в "чистилище" – місце між пеклом і раєм, де має змогу очиститися від гріхів і в подальшому переходити в пекло чи рай. Очищення душ здійснюється шляхом різноманітних випробувань. Рідні та близькі покійного за допомогою молитов і внесків до церкви можуть полегшити випробування душі, яка перебуває в "чистилищі". Доля душі визначається, таким чином, не тільки поведінкою людини в земному житті, а й матеріальними можливостями близьких покійного. Оскільки церква володіє "запасом (скарбницею) добрих справ", що складаються із заслуг Ісуса Христа, Божої Матері та святих, вона здатна скоротити перебування грішників у чистилищі й надати їм право на переселення в рай.

• 4. Чільне місце в католицизмі посідає культ Богородиці – за догматами про непорочне зачаття Діви Марії, вільної від первородного гріха (1854 р.), і про тілесне вознесіння її на Небо (1950 р.). Це породило новий напрям у католицькій теології – маріологію.

• 5. Із семи таїнств, які визнає католицька церква, обряд хрещення здійснюється і через занурення, і через обливання; конфірмація (перша сповідь) проводиться при досягненні 7-12 років.

• 6. Згідно з догматом про перетворення під час літургії хліба й вина у тіло і кров Христа спасіння поза таїнством Євхаристії, а отже, й поза церквою – неможливе.

• 7. У церковно-організаційній структурі, крім трьох ступенів священства (диякони, пресвітери, єпископи), діє особлива ієрархія – кардинали.

• 8. Для всіх священнослужителів обов'язковою є безшлюбність – целібат.

• 9. Папа як глава церкви обирається на конклаві (лат. збори) кардиналів. Він призначає вищу ієрархію церкви – від кардиналів, патріархів, митрополитів до архієпископів та єпископів. Усі вони очолюють відповідні підрозділи церкви – дієцезії. Одночасно папа є сувереном (главою) теократичної держави Ватикану. На І Ватиканському соборі (1869-1870 pp.) затверджено догмат про непогрішимість папи, який виступає з питань віри й моралі.

• 10. У католицизмі існує теза про особливу роль духовенства. Людина не може заслужити Божої милості самостійно, без допомоги духовенства, яке має значні переваги перед мирянами і повинно мати надзвичайні права та привілеї. Зокрема, католицьке віровчення забороняє віруючим самостійно вивчати і тлумачити Біблію, оскільки це є винятковим правом духовенства. Католицизм вважає канонічною лише Біблію, написану латинською мовою, якою не володіє переважна частина віруючих.

• 11. Офіційно визнаною філософією є вчення Фоми Аквінського (1225-1274 pp.), яке взяв на озброєння домініканський орден (1278 р.), у межах всієї церкви – Тридентський собор (1545-1563 pp.). Як філософську доктрину католицизму це вчення проголосив папа Лев XIII у 1879 р.

Сучасна римо-католицька церква – це впливова релігійно- політична та ідеологічна інституція. Сьогодні католицизм є панівною релігією в багатьох країнах Європи: Польщі, Угорщині, Чехії, Словаччині, Литві, Франції, Італії, Іспанії, Португалії, а також на Кубі і в країнах Латинської Америки.

Особливості православ'я

• 1. Віровчення грунтується на двох головних джерелах – Святому Письмі та Священному Переказі, куди входять рішення Вселенських і помісних соборів (IV-VIII століття), а також працях Святих Отців.

• 2. Догматику православ'я викладено в Нікео-Константинопольському символі віри (IV ст.), який визнає триєдність Бога, боговтілення, загробну віддяку, єдину Апостольську церкву та одне хрещення, "воскресіння мертвих" і "життя майбутнього віку". Що стосується сходження Святого Духа, то церква визнає лише "від Бога Отця", як це було канонізовано двома першими Вселенськими соборами (325 і 381 pp.).

• 3. Разом із запереченням філіокве ("і від Сина") віровчення не визнає догмату про непогрішимість папи римського.

• 4. Центральне місце в культі посідають сім християнських таїнств. На противагу католицизму, для священиків немає канонічного застереження про целібат (обов'язкову безшлюбність).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Релігійний фактор у міжнародних відносинах» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Догматичні та культові особливості католицизму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Класифікація релігій

  • Функціональний вияв релігії в міжнародних відносинах

  • ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ОСОБЛИВОСТІ ВІРОВЧЕННЯ СВІТОВИХ РЕЛІГІЙ. РЕЛІГІЯ ДАВНЬОЇ УКРАЇНИ

  • Роль Християнської Церкви в міжнародних відносинах у епоху Середньовіччя

  • Сила і привабливість християнства

  • Біблія як головне джерело християнського віровчення, її структура

  • Догматичні та культові особливості католицизму
  • Буддизм

  • Віровчення буддизму

  • Іслам

  • Віровчення ісламу

  • Основні принципи ісламу

  • Мусульманське право

  • Релігія Давньої України. Боги Праукраїни

  • ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ РОЛІ РЕЛІГІЙНОГО ЧИННИКА В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ І СВІТОВІЙ ПОЛІТИЦІ

  • ПОНЯТТЯ РЕЛІГІЙНОГО КОНФЛІКТУ ТА ЙОГО РОЛЬ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ

  • ФАКТОР МУСУЛЬМАНСТВА У МІЖДЕРЖАВНИХ ВЗАЄМИНАХ

  • МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕЛІГІЙНОЇ СВОБОДИ

  • Вимоги міжнародних актів до права на свободу віросповідання

  • Правоздатність релігійних організацій і віруючих за міжнародним правом

  • Міжнародно-правові механізми захисту релігійної свободи в Україні

  • МОДЕЛІ ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ: ПРИНЦИПИ ТИПОЛОГІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНО- ПРАВОВІ ТА МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ

  • МОДЕЛІ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

  • ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ: ГОЛОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ДИНАМІКА ЗМІН

  • Конституційно-правовий статус церкви в Польщі

  • Специфіка угорської моделі державно-конфесійних відносин

  • Взаємини держави і церкви в Чеській Республіці

  • Особливості державно-конфесійних відносин у Словаччині

  • АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНО- ЦЕРКОВНИХ І МІЖКОНФЕСІЙНИХ ВЗАЄМИН В УКРАЇНІ: ІСТОРИЧНІ ТА МІЖНАРОДНО- ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ

  • Помісна Українська православна церква – потреба нації

  • ПЕРСПЕКТИВИ ГЛОБАЛЬНОГО РЕЛІГІЙНОГО ДІАЛОГУ

  • Проблема міжхристиянського порозуміння

  • Діалог релігій як форма толерантизації міжрелігійних відносин

  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

  • КОРОТКИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ