Анафема (гр. anathema – прокляття) – у християнстві прокляття від імені Бога, найвища кара для віруючого.
Ангели (гр. angelos – вісник) – згідно з віровченнями іудаїзму, християнства та ісламу створені Богом безтілесні надприродні істоти, що повідомляють людям волю Всевишнього.
Аніматизм (лат. animatus – живий) – віра в єдину безособову силу, що керує явищами природи та впливає на життя людей.
Антропоморфізм (гр. antropos – людина, morphe – вид, форма) – надання предметам і явищам природи, міфічним істотам людських рис.
Антропософія (гр. antropos – людина і sophia – мудрість) – релігійно-містичне вчення, яке на місце Бога ставить людину.
Апостоли (гр. apostolos – посланець) – у християнстві група учнів, обрана Ісусом Христом для поширення його ідей.
Архієпископ (гр. arhi – старший, episkopos – наглядач) – старший єпископ, один із найвищих титулів у християнській церкві, середній між митрополитом і єпископом.
Архієрей (гр. arhiereus – старший священик) – у православ'ї загальна назва вищих церковних ієрархів (єпископів, архієпископів, митрополитів, патріарха) з числа чернецького (чорного) духовенства.
Аскетизм (гр. asketes – добре навчений) – моральне вчення, яке пропагує крайнє обмеження потреб людини, відмову від життєвих благ.
Астральні культи (гр. astron–зірка)–релігійні дії, пов'язані з обожненням небесних тіл.
Атеїзм (гр. а – не і teos – Бог) – форма вияву таких світоглядних орієнтацій людини, які утверджують її в бутті, вільному від необхідності апелювати до надприродного.
Атрибут (лат. attributum – додане) – невід'ємна властивість предмета чи явища. Наприклад, за Р. Декартом, атрибутом матерії є протяжність, а душі – мислення.
Б
Баптизм (гр. baptizo – занурювати, хрестити у воді) – протестантський напрям, що виник на початку XVII ст. в Англії. Першим баптистом вважається Джон Сміт (1554 -1612). Членами баптистських общин є приблизно 35 млн. осіб зі 122 країн світу.
Берегині – поліморфні образи добрих духів у давніх східнослов'янських віруваннях.
Біблія (гр. biblia – книги) – священна книга християнства та іудаїзму (Старий Завіт). Має дві частини – Старий Завіт (50 книг) і Новий Завіт (27 книг). Складалася протягом І тис. до н. е. та II – Ш ст. н. е. шляхом відбору, редагування та канонізації текстів.
Благодать – термін християнського богослов'я, що позначає дію Бога в людині як дар.
Бог – першооснова реальності, верховна надприродна сутність, яка обдарована вищим розумом, абсолютною досконалістю і всемогутністю, є творцем світу і причиною всього, що в ньому відбувається. Передбачає неосяжну віру і виступає як об'єкт культу.
Богослужіння – сукупність дій, обрядів, церемоній, пов'язаних із системою релігійних уявлень, що відтворюють певний аспект віровчення.
Брахманізм – релігія, що виникла на поч. І тис. до н. е. в Індії, продовження релігії Вед.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Релігійний фактор у міжнародних відносинах» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОРОТКИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 2. Приємного читання.
