Карма – особлива містична сила у брахманізмі, індуїзмі, буддизмі; такий, що автоматично діє, "закон відплати" за реальне життя людини, який визначає її долю у процесі перевтілення душі після смерті індивіда.
Клір – сукупність священнослужителів та церковнослужителів, богослужебний штат церкви.
Конгрегація – 1) у католицизмі – релігійні братства, від членів яких замість звичайних чернечих обітниць вимагають лише участі у доброчинних заходах або благочестивих вправах; 2) основні установи Римської курії, що здійснюють управління католицькою церквою; 3) у католиків – також об'єднання кількох монастирів, члени яких живуть за спільними правилами.
Конклав – зібрання кардиналів для виборів нового глави католицької церкви.
Конкордат – договір між Папою Римським і урядом певної держави, згідно з яким визначаються становище та привілеї католицької церкви у цій країні.
Конфесія – певне віросповідання, релігійна течія.
Конфлікт релігійний – сутичка релігійних індивідів або груп віруючих з приводу відмінностей у позиціях віровчення, релігійної діяльності та правил створення релігійних організацій, незгоди під час поділу майна, культових споруд тощо. Може відбуватись у формі суперечок, конкуренції, конфронтації та релігійного протистояння, міжконфесійної війни. Цей конфлікт може виникати всередині релігійної організації, конфесії, церкви, а також між окремими конфесіями та релігійними напрямами.
Конформізм релігійний – підкорення релігійних поглядів, ціннісної орієнтації, думок і поведінки індивіда поглядам, орієнтирам, думкам, канонам, нормам і авторитетам, що домінують у певній релігійній групі. Досягається під впливом групового примусу.
Л
Легітимація (лат. legitimus – законний) – визначення або підтвердження законності якогось права чи повноваження.
Легітимізуюча функція релігії – здатність релігії виховувати у віруючих шанобливе ставлення до певних суспільних норм поведінки як до продукту Божого промислу, а не суспільного розвитку.
Лютеранство – деномінація в протестантизмі, основні принципи віровчення якої сформульовані М. Лютером (1483 – 1546) та його послідовниками. За Лютером, людину рятує тільки її особиста віра в Бога. Звідси й вчення про загальне священство, рівність усіх віруючих перед Богом, заперечення чернецтва тощо.
м
Медитація (лат. meditatio – міркування) – розумові дії, за допомогою яких досягається стан заглибленості, повного відволікання від зовнішніх впливів шляхом концентрації уваги на головному об'єкті.
Мекка – головне священне місто мусульман у Хиджазі (Саудівська Аравія), де народився, жив та починав свою проповідницьку діяльність засновник ісламу Мухаммед. Це особлива святиня, куди немусульманину вхід заборонено. Вона – харам ("священна", "заборонена").
Меса (франц, messe, лат. missa, від mitto – посилаю) – богослужіння в католицькій церкві.
Мечеть (араб, масджид – місце поклоніння) – релігійно- культова споруда, храм у мусульман.
Митрополит (гр. metropolites – букв, людина з головного міста) –у церквах із патріаршою системою управління – другий після патріарха чин у церковній ієрархії.
Монастир (гр. monosterion – місце, житло усамітнених) – громада ченців, які об'єдналися на основі спільних релігійних поглядів, ідеалів для спільного мешкання відповідно до певних правил і норм, установлених церквою і зафіксованих у певних статутах.
Монотеїзм (гр. monos – єдиний, theos – Бог) – форма вірувань і культу, що полягає у поклонінні єдиному Богу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Релігійний фактор у міжнародних відносинах» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОРОТКИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 5. Приємного читання.
