Мормони – Церква Ісуса Христа Святих останніх днів, що виникла в США в 1830 р. Нині поширена в понад 150 країнах світу. Для М. характерне змішання елементів християнства, ісламу, буддизму, давньогрецької релігії.
Мулла (араб, маула – пан, володар) – найнижчий сан служителя культу в ісламі.
Мухаммед (Мугаммад, Магомет, бл. 570 – 632) – засновник ісламу, "посланець Аллаха", головний і останній пророк істинної віри.
Н
Неоязичництво – сукупність сучасних течій, що закликають до відновлення язичницьких уявлень, культів та обрядів.
Новий завіт – друга частина Біблії, складається з 4-х "Євангелій", "Діянь апостолів", "Послань апостолів" (22 книги) та "Одкровення Іоанна Богослова" ("Апокаліпсис"). Упорядкований в IV ст.
Нунцій (лат. "вісник") – (кат.) посол Папи Римського в державах, з якими Ватикан підтримує дипломатичні відносини.
П
Папа Римський (гр. papas, лат. papa – батько, наставник, вихователь) – глава католицької церкви і верховний правитель держави-міста Ватикан. Повний титул Папи: Єпископ Риму, намісник Ісуса Христа, намісник князя апостолів, верховний понтифік Вселенської церкви, патріарх Заходу, примас Італії, архієпископ і митрополит Римської провінції, монарх держави-міста Ватикан, раб рабів Божих. Обирається конклавом (зборами кардиналів) на все життя. У церковній реєстрації є 266 пап.
Парадигма (гр. paradeigma – приклад, взірець) – панівна система наукових ідей та теорій, що дає вченим – з їх допомогою і через систему освіти всьому суспільству – певне бачення світу. Дає змогу вирішувати світоглядні й практичні проблеми. П. служить еталоном наукового мислення. Розрізняють загальнонаукову, спеціалізовану, локальну парадигму.
Природне право – право кожної людини задовольняти свої потреби й боронити своє життя, яке випливає з її належності до людського роду зокрема й живого взагалі.
Провіденціалізм (лат. providenda – провидіння) – релігійно- філософська концепція історії як промислу Божого.
Прозелітизм – намагання навернути у свою релігію послідовників інших вірувань.
Протестантизм – третій, поряд із православ'ям і католицизмом, напрям у християнстві, виникнення якого пов'язано з Реформацією.
Р
Реінкарнація (франц. "перевтілення") – існуюче в багатьох релігіях уявлення про посмертну зміну душею тілесної оболонки й народження у новому тілі; заперечується християнством, ісламом.
Релігія (лат. "відновлення зв'язку" або "благочестя, святиня, предмет культу") 1) форма суспільної свідомості, що базується на вірі в існування священного (як правило, Бога або богів) і необхідності керуватися в житті певними нормами, що пов'язують людину із сакральним світом; 2) конкретна форма Р. (1), що має свою догматику, священні тексти, іноді – організаційну єдність.
Реформація (лат. "перетворення") – суспільний та релігійний рух в XVI ст. в Європі, спрямований проти феодалізму та влади католицької церкви. Р. сприяла утвердженню буржуазного ладу та створенню протестантизму як нової конфесії в християнстві. Одним із головних ідеологів Р. був М. Лютер.
С
Сакральне (лат. sacer – священний) – наділене Божою благодаттю, релігійно санкціоноване. Такими є таїнства, церква, священнослужителі, речі і дії, що належать до релігійного культу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Релігійний фактор у міжнародних відносинах» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОРОТКИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 6. Приємного читання.
