Я.П.Козельський вивів в окремі галузі такі науки онтологію, етику, логіку, психологію та інші.
Заслуга Козельського в тому, що він створив класифікацію різних областей наукового пізнання, поклавши в основу такої класифікації два об'єкти пізнання: природу і суспільство.
Шукаючи джерело людських знань, він, насамперед, звертається до відчуттів, котрі викликаються існуючими навколо нас речами. Відчуває не душа сама по собі, а людина разом з її тілом.
Значно вище поціновуються серед психічних здатностей увага, розум, глузд. Увага - це, за Козельським, феномен, коли людина, примічаючи якусь річ, яка стає для неї більш усвідомленою, ніж інші, що є разом з нею. Увага скеровується діяльністю. "Якщо ми розглядаємо виразно частини якоїсь істини, то така увага називається розумом" (25 с.21).
Увага виступає певною мірою вихідним поняттям." Чим більше речей може хтось собі уявити, тим значніше буде його розум" (25 с.37). Пізнання підноситься на вищий щабель.
Становить інтерес спроба Козельського поєднати разом розум з характерологічними рисами, індивідуальними особливостями людей, зокрема із сором'язливістю та боязкістю. І ще - сильна духом людина не розумніша за слабку духом.
Серед рис особистості найбільшу увагу він приділяв обов'язку. Серед основних обов'язків на одне з перших місць виходить працелюбство, далі - гуманізм. Обов'язком для людини виступає також пізнання світу самопізнання. Звідси
постає мудрість. Терпіння класифікується як можлива риса, так само, як і великодушність.
Психічні особливості здебільшого розглядаються через вчинки. Козельський прямує до принципу вчинкової дії. З цієї позиції він розглядає поведінку взагалі.
* * *
У світлі психології XVIII ст. головною діяльністю людини виступає самопізнання як самовизначення особистості, що виражається у прийнятті належних рішень. В українській психології (особливо на теренах Києво-Могилянської академії) самопізнання пов'язується з великим колом питань самовираження людини, особливо в ситуаціях зі значним моральним змістом.
Лейтмотивом в розвитку української психології XVIII ст. проходить також тема вчинку.
2.3. РОЗВИТОК ПСИХОЛОГИ В XIX - ПЕРШІЙ ПОЛОВИШ XX СТОРІЧЧЯ
Розвиток психологічної думки в Україні в XIX - на початку XX століть має дві очевидні особливості: перша - що даний період співпадає з оформленням психології як самостійної науки, її становленням; друге - всі вчені, про яких буде мова в цьому параграфі, одночасно є і українськими і російськими вченими.
МАКСИМОВИЧ М.О. (1804-1873 pp.). Вчений, педагог, просвітник, дуже цікава людина. Максимович - перший ректор Київського університету св. Володимира, вчений універсального поклику, що бачив людину і світ насамперед через мову і цим підійшов до побудови наукового і водночас поетичного світогляду, в якому переважають психологічні мотиви.
Він походить зі старовинного українського дворянського роду, багато представників якого, брали активну участь у громадському, політичному й культурному житті України. Максимович здобув багатогранну університетську освіту (декілька спеціальностей). З величезного доробку вченого відібрано матеріали для тритомного видання. Крім природничих наук, Максимович приділяв увагу проблемам етнографії (з етнопсихологією). Він виступав захопленим, глибокодумним психологом.
Вчений говорив, що людину піднесено над усіма земними істотами завдяки її безсмертній душі, нею вона відрізняється і тому далека від тварин, як небо від землі. Адже у тварин душа тільки жива - чуттєва й земноводна; в людині ж самим Богом натхненна, вона є сам образ Божий.
Маючи таке високе походження і подібність, душа наша успадкувала й вільну, творчу діяльність. Тому душа з необхідністю потребує виражати себе, виявляти своє внутрішнє життя. Адже і будь-яке життя в світі (за певних умов) прагне виявити себе.
Людська душа наділяється трьома основними способами виражати своє внутрішнє, особисте життя.
По-перше, вона виражає себе в образах, що мають просторове визначення. Образи ці двох видів: або вони тілесні (пластичні), що наповнюють простір речовиною своєю (за подобою буття тілесно-земного), що визначаються опуклостями і западинами, відчутними для зору та дотику; такими є твори мистецтва, що називаються різьбярство (скульптура), будівництво (архітектура); або ж образи бувають безтілесні (оптичні), тільки видимі в просторі, в яких (за подобою ефірного буття) замість речовинної маси - світло, тіні та кольори, це є картинні твори живопису.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія психології» автора Жуков С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Подальший розвиток психології (XVIII століття)“ на сторінці 4. Приємного читання.
