Китай

Історія психології

ЛЮІ-ШІ-ЧУНЬУЙ (291-235 до н.е). Мандрівний мудрець. Він казав:

"Найважливішим засобом для пов'язування космічної і соціальної гармонії є музика. Музика ошляхетнює душу, очищує серце, насичує тіло життєвою енергією". (17 с. 46).

"Спрямовуй свої думки і ноги туди, куди кличе тебе твоє серце. Живи для людей, підтримуй їх, твори добро, намагайся розібратися в житті і не чекай вдячності - в цьому і є основний сенс, це і є щастя"(17 с. 46).

ВАН-ЧУН (ЧЖУАН-ЖЕНЬ) (27 р. - близько 98 н.е.). Мудрець-універсал.

Повністю збереглась лише книга "Виважування міркувань".

Скептично ставився до вчення конфуціанців.

Важливе місце в ученні Ван-Чуна займає поняття ЦИ - початкова субстанція світу, першооснова і джерело речей, що вникає в результаті згущення цієї субстанції. Так само народжується і людина, яка в принципі не відрізняється від тварини. Тому після смерті тіло її розкладається, а життєвий дух розсіюється.

"Джерелом пізнання реального світу є: почуття, сприйняття, споглядання речей і явищ"(60 с.35).

ЛЮ-СЕ (VI ст. н.е.). Зір та слух, нюх та смакові відчуття - слуги нашого тіла. Думки, почуття, мова, фантазії - слуги нашого духу. Якщо в серці панують лад, гармонія і спокій, істина сама собою відкриється нам. Іди своїм шляхом, не звертай в сторону і люди будуть цінувати тебе. Що би ти не зробив хорошого або поганого - воно повернеться до тебе". (49 с. 106).

СЮАНЬ-ЦЗАН (600-664 pp. н.е.). Ідеї цього вченого: "Духовні здібності особистості визначається конкретним сполученням вродженого і надбаного - все це необхідно правильно спрямовувати".

"Не думай про погане, жени від себе погані думки і життя стане набагато цікавішим" (17 с. 81),

"Кожний повинен іти своїм шляхом, але щоб не заблукати, треба оглядатися навколо себе"(17 с. 80).

"Природа - найкращий учитель; прислухайся, придивляйся, спостерігай і розмірковуй і ти обов'язково станеш мудрим"(17 с. 82).

ХАНЬ-ЮЙ (768-824 pp.). Вчений -універсал. В центрі уваги його вчення стояла проблема людської природи. Він першим використав термін "СЮНЬ-ПІНЬ" - три ступеня у відношенні до людської природи (вища - абсолютно хороша; середню можна повести в обох напрямках; нижча - абсолютно погана), яку він відокремлював від почуттів. Свою природу людина одержує при народженні, почуття ж одержує в контакті з зовнішніми речами"(60 с.53). Хань-Юй розширив термін "Жень" (людяність, гуманність) до поняття загальної любові.

ЧЖОУ-ДУНЬЇ (1017-1073 pp.). Ось деякі його ідеї: "Людина повинна мати п'ять моральних принципів: людяність, справедливість, ґречність, знання, вірність - і тільки тоді вона може відрізнити добро від зла. Основою моральних якостей і джерелом будь-якої діяльності є щирість" (49 С.101).

"Визначись у своїх бажаннях, спрямуваннях і йди своїм шляхом" (Ис.129).

ЧЖАН-ЦЗАЙ (1020-1078 pp.). Змолоду вивчав буддизм та даосизм, а пізніше почав займатися конфуціанством. Однією з його основних ідей була думка про те, що з кожним у міжособистісних відносинах пов'язана специфічна моральна вимога, однак любов охоплює всіх їх, тому людина любові ототожнює себе з небом і землею.

"Єдність природи речей (людини) і свідомості здійснюється завдяки розуму" (11 с.13).

ЧЕН-ХАО або ЧЕН-І (1032-1085 pp.). Його ідеї:

"Між вдосконаленням внутрішнього життя і поведінки існує тісний зв'язок. Зовнішній та внутрішній світи особистості можна пояснити за допомогою щирості"(49,с.17).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія психології» автора Жуков С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Китай“ на сторінці 4. Приємного читання.