Китай

Історія психології

• 4. Не думав про себе особисто.

Конфуцій боготворив порядок у всьому. Як Піфагор і Сократ, Конфуцій учив усно і не залишив після себе жодного рядка. Все, що нам відомо, - це записи його учнів.

Головні ідеї, думки, погляди: Жень, або гуманність, найбільш цінна якість особистості, вона досяжна в процесі освіти. Вищим принципом управління є Жень (гуманність) і правитель повинен бути взірцем, прикладом у всьому для свого народу, керувати по совісті, а не залякуванням.

Конфуцій приділяє мало уваги потойбічному світу та духам. Центр його роздумів, те, що турбує його більш всього - це проблема людини, її розуму та моральності. Він першим розробив концепцію ідеальної людини, благородного мужа не за походженням, а завдяки вихованню в собі моральних якостей і культури. Конфуцій надавав великого значення музиці - найкращому засобу зміни поганої вдачі та звичок, а головну роль відводив етикету - правилам благопристойності в різних життєвих ситуаціях. Ось деякі з його міркувань:

"Мораль благородного мужа подібна до вітру, мораль низької людини подібна до трави і трава хилиться туди, куди дме вітер" (31с. 22).

"Єдина справжня помилка" - не виправляти своїх минулих помилок" (51 с.21).

"Дурень жаліється, що люди погано знають його, а мудрець, навпаки, - що він не знає людей" (51 с.20).

"Досконала людина все шукає в собі, нікчема - в інших. Учення без роздумів не має сенсу, і роздуми без учення небезпечні" (51 с.22).

"Мудрість соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправити їх" (51 с. 20).

"Перед людиною до розуму три шляхи: шлях роздумів - це найбільш благородний шлях; шлях наслідування - це найбільш легкий; шлях власного досвіду - це найважчий шлях" (51 с.23).

"Поважати всяку людину, як самого себе, і чинити з нею, як ми бажаємо, щоб чинили з нами, - вище цього немає нічого! (51 с.21).

"Возвеличуйте доброчинного та настановляйте ненавчених і люди будуть довіряти вам." (51 с.23).

"Спостерігайте за поведінкою людини, будьте уважні до причин її вчинків, уважно приглядайтесь до неї у вільні часи. Залишиться вона для вас загадкою?" (51 с.24).

Конфуціанство завжди застерігає від крайнощів, наприклад, від надмірної прихильності тільки до рефлексії, або тільки до почуттів. Іноді ставляться дуже складні питання, відповіді на які неоднозначні, наприклад: платити добром за зло - безглуздя. Чим же тоді платити за добро?

МО-ЦЗИ (МО-ДІ) (480-400 pp. або 475-395 pp.) до н.е. Філософ, мислитель. Погляди Мо-Цзи викладені у книзі, яка носить його ім'я та складена його учнями. Це плід колективної творчості моїстів протягом більш ніж двохсот років. До наших днів дійшли лише 53 розділи з написаних 71.

Вчений висунув і обґрунтував вперше в китайській науці категорії "ГУ" (причина) та "АЕЙ" (подібність, аналогія). Мудрець казав: "На основі минулого пізнаємо майбутнє, на основі ясного пізнаємо приховане". Він сповідав "принцип загальної любові", критикував конфуціанство. Мо-Цзи виступав проти "вродженого знання". Справжні знання - це тільки одержані в процесі практичної діяльності. Речі, які існують навколо нас, мають об'єктивний характер і незалежні від нашої свідомості. Людська свідомість виникає в результаті діяльності органів відчуття та мислення,

ШАН-ЯН (390-338 pp. до н.е.). Вчений філософ. Справжнє ім'я Гуньсунь-Ян. Походив зі збіднілого аристократичного роду. Ось деякі з його висловлювань:

"Придивись до себе - побачиш весь світ" (17 с.ЗЗ).

"Якщо знання заохочуються і не переслідуються - вони примножуються" (11 с.130).

"Людину можна і треба навчати - тільки так можна допомогти їй" (60 с.62).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія психології» автора Жуков С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Китай“ на сторінці 2. Приємного читання.