МЕН-ЦЗИ (МЕН-КЕ) (372-289 pp. до н.е.). Чи не найбільший після Конфуція філософ, представник конфуціанства. Народився в царстві Лу на території сучасної провінції Шаньдун. Його прізвище Мен, ім'я Ке. Був учнем Цзи - Си - онука Конфуція.
Вчення Мен-Цзи базувалось на тезі про початкову доброту людської натури, згідно з ним, людина є вродженим носієм добра та володіє здібністю творити його. Зло - це результат помилок людей і для його викорінення слід відновлювати початкову природу людини. Людина, її особливості, правила поведінки, обов'язок, знання вливаються в нас не зовні, а завжди притаманні нам." (160 с.71).
Деякі принципи вченого:
Не допускати втрати доброї природи людини, але вдосконалювати її. Постійно шукати втрачену свідомість (розсудливість, вдумливість). Завжди і скрізь треба пам'ятати про справедливість та доброчесність.
ЧЖУАН-ЦЗИ (369-286 pp. до н.е.). Мудрець, філософ. Прізвище Чжуан, ім'я Чжоу. Народився в провінції Мен, у володіннях Сун. Спочатку служив дрібним чиновником, а потім покинув службу і жив у самотності.
Його ідеї та погляди:
"Наше сприйняття оточуючого залежить від наших уявлень. Наші чуттєві сприйняття дуже мінливі. Досвідне сприйняття буде об'єктивним тільки тоді, коли ми звільнимося від нав'язаних нам умовностей та парадигм" (11с. 138).
"Людина, яка володіє досконалими моральними якостями, морально висока, нічого не придбає"(11 с, 34).
"Природу людини не можна переробити, долю не можна змінити, - це все одно, що зробити з вербової лози чашу для напоїв" (17 с. 20).
"Вдосконалення людини - це всього лише розкриття її природних задатків" (60 с. 54).
"Не мислити і не думати - це початок пізнання. Ніде не знаходитися і ні в чому не упиратися - це початок спокійного перебування, нічому не слідувати і не йти ніякою дорогою - це початок надбання" (17 с. 88).
СЮНЬ-ЦЗИ (СЮАНЬ-ЦЗИ) (313-335 pp. до н.е). Вчений народився в царстві Чжао.
Сюнь-Цзи мав незалежний характер та різку прямоту суджень.
Його вчення:
"Вуха, очі, ніс, вуста та шкіра людини дають їй змогу стикатися з речами, світом, причому кожний з цих органів відчуття має свою межу дотикання і вони не можуть замінити один одного"(49 с.202).
"Серце - господар тіла і повелитель мудрості. Воно віддає накази тілу, а не приймає їх. Треба вірити своєму серцю" (49 с. 178).
"Коли серце допомагає природним відчуттям відрізнити істину, від брехні, це називається розміркуванням". (49 с.179).
"Торжествує не зло і не добро, а велика життєва пристосованість, спеціальна гнучкість та ситуаційна пластичність. Це праця, зусилля і це" не в останню чергу, мистецтво адаптації, таємниче і вічне уміння йти коротшим і менш затратним шляхом до мети або орієнтирів намагання" (49 с.124).
При народженні досконала людина не відрізняється від інших. Вона відрізняється від інших тим, що вміє спиратися на речі та явища"( 49 с. 111).
"Порівнюй свої бажання з бажаннями інших і роби для себе висновки - ось простий спосіб вчитися мудрості на цьому світі" (49 с.112).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія психології» автора Жуков С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Китай“ на сторінці 3. Приємного читання.
