Розділ «Частина VII. Прикладні аспекти психології»

Дослідження, проведене в США, виявило, що в гомо-сексуалів в останні 12 місяців їх життя спостерігалася вища поширеність тривожних розладів, розладів настрою, використання психоактивних речовин, а також суїцидаль-них думок, ніж у гетеросексуалів.

Лонгітюдне обстеження 1007 новозеландських дітей виявило, що геї, лесбіянки й бісексуали є групою підвищеного ризику стосовно суїцидальних думок і поведінки, а порівняння психічних властивостей 48 пар монозиготних і 55 пар дизиготних близнюків показало, що ті з них, які мали одностатевих сексуальних партнерів, у 6,5 раза частіше, ніж їх гетеросексуальні сиблінги, здійснювали суїци-дальні спроби.

Указану закономірність фіксує і російський сексопатолог М. Бейлькін, який зауважує, що в геїв високий відсоток «невмотивованих» самогубств, невротичної ворожості і настороженості до лікарів. він пише: «ятрофобії (страх лікарів) обумовлені тим, що в гомосексуалів є неусвідом-лене засудження власної нестандартної статевої орієнтації всупереч їх твердженням, що вони гордяться нею». Лікар же здатний проникнути в душевний світ гомосексуала, побачити його потаємні проблеми й переживання.

Соціальний конструктивізм вніс істотний вклад і, відповідно, модифікував розуміння статі, яка стала гендером. Гендер — це соціальне функціонування чоловіка й жінки, концептуально описуване різними категоріями (наприклад, «соціальна роль», «соціальний дисплей», «соціальна схема» тощо). Концепція статевої дихотомії, заснована на відмінності функцій чоловіка й жінки в репродукції, стала змінюватися (доповнюватися) концепцією множинності статей, а точніше — гендерів. Усе, що не відповідало статевотиповій поведінці, розглядалося як ухилення, девіація, перверзія, сьогодні ж, у зв’язку з нормалізацією і демедикалізацією різноманітних гендерних типів (геї, лесбіянки, трансгендери або транссексуали, гермафродити тощо), медичний вимір узагалі втратив сенс: усе, що є, — усе нормальне. Якщо дехто це не приймає — це його проблема. Диморфізм і дипсихізм змінилися полігендерністю й толерантністю; усе має право на існування, і це усе треба прийняти. Таке враження, що толерантність і прийняття іншості еквівалентно науковій позиції, що, треба зауважити, речі різні.

Жінка може свідомо відмовлятися від зачаття, виношування й народження дитини, знімаючи з себе «жіноче тіло», відмовляючись від нього. тим самим вона спростовує фатальну тілесну обмеженість, виражену відомою тезою Фрейда про те, що «анатомія — це доля». Фізичне тіло жінки замінюється соціальним тілом — ролями, функціями, посадами і т. ін. Тіло загублене, втрачається і специфічна для цього тіла емоційність.

Тендерний релятивізм (множинність тендерів) — це тільки один з варіантів відповіді, коли усе, що проявляється зовні, є «правильним» і «добрим». Але ж є й інші голоси в цій поліфонії. Дуже не хочеться, щоб на догоду якомусь одному голосу (можливо, і правильному), інші голоси позбулися можливості говорити.

Питання для самоконтролю

1. Що таке стать, які види статі існують?

2. Що таке гендер?

3. які типи тендерних лінз існують?

4. Які настанови складають лінзу біологічного есенці-алізму?

5. Які існують критерії конструювання гендеру?

6. Що таке транссексуалізм?

7. Опишіть статеворольові моделі.

8. Чим відрізняється структурний і рівневий підхід до андрогенії?

9. Що таке маскулінний фільтр?

10. Які варіанти розвитку хлопчиків ви знаєте?

11. Наведіть критерії статеворольової девіації.

12. Чи є гомосексуальна орієнтація медичною нормою?

Література