Розділ «Частина VII. Прикладні аспекти психології»

Універсальними критеріями реалізації такого принципу є симетричність та взаєморозуміння суб’єктів взаємодії, їхні автономія та саморозвиток. Зазначені критерії можуть реалізуватись на різних рівнях, а саме:

• на мотиваційному рівні діалогова взаємодія суб’єктів управлінських стосунків передбачає перевагу спрямованості на співробітництво, порівняно із суперництвом;

• на емоційному рівні діалогічна взаємодія суб’єктів управлінських відносин передбачає не формальну демонстрацію готовності слугувати народу, будувати правову державу, забезпечувати достатню поінформованість суспільства, а не реальне здійснення зазначеного;

• на раціональному рівні діалогічна взаємодія суб’єктів управлінських відносин передбачає рівність та гнучкість позицій в умовах дискусій, конструктивну конфронтацію в принципових питаннях;

• рефлексивний рівень акцентує на ролі зворотнього зв’язку в забезпеченні ефективної взаємодії та на децентрації, що проявляється в тому, що держава, здійснюючи свої функції через основні гілки влади, приймає закони, забезпечує та оцінює їхнє виконання не заради себе самої, тобто не центруючись на собі, а розуміючи те, що вона функціонує заради того, хто делегував їй владні повноваження, тобто заради народу;

• на творчому рівні діалогічна взаємодія суб’єктів владних відносин передбачає готовність до здійснення чи делегування самоврядних функцій та сприяння розвитку громадян як самоврядних суб’єктів.

Описані критерії та рівні реалізації принципу діалогічності як провідного в новітніх моделях державного управління дають можливість вийти на діалогічну характеристику іміджу. І дійсно, оскільки існують такі стилі взаємодії, як авторитарний, конформний, маніпулятивний, діалогічний, то імідж як соціально-психологічна категорія має комунікативно-стильові характеристики.

Діалогові характеристики іміджу проявляються залежно від його штучності чи природності, гнучкості чи ригідності, динамічності чи статичності, конструктивності чи деструктивності, комунікативності чи маніпулятивності, відповідності оригіналу, інформативності чи дезінформа-тивності, від того, що він спричиняє симетричні чи ієрархічні відносини.

Такі характеристики іміджу суб’єктів владних відносин можуть виконувати експертні функції у визначенні їхньої відповідності демократичним засадам. тому такі характеристики іміджу виявляються пріоритетним об’єктом уваги як у прикладній сфері, так і у сфері науки.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає призначення економічної психології?

2. Чим зумовлене психологічне вивчення економічної реальності?

3. Хто з видатних учених може вважатися засновником економічної психології як наукової дисципліни?

4. визначте важливі передумови становлення економічної психології.

5. які основні складники предмета економічної психології?

6. які існують основні визначення поняття «економічна свідомість»?

7. Назвіть функціональні складові актуалізованої економічної свідомості.

8. Що ви розумієте під економічною поведінкою людини?

9. визначте критерії систематизації основних напрямків економічної психології.

10. які монетарні типи особистості визначаються в дослідженнях західних та вітчизняних авторів?