TextBook 1. такий підхід досить гуманістичний і оптимістичний, оскільки рятує від наявності в людини негативного клейма. З гуманістичної точки зору, людину не можна оцінювати як добру чи погану за ті якості, які вона отримала від народження й які від неї не залежать. Оцінюватися мають лише ті прояви і вчинки, які є результатом її ставлення до людей, роботи тощо, оскільки це власний вибір людини. Але немає сенсу розмірковувати, хто кращий: високі чи низькі, худорляві чи гладкі — ці якості від народження не залежать від людини. Оскільки темперамент — якість вроджена, то за ним оцінювати людину немає сенсу.
2. Багаточисельні спостереження свідчать про те, що типів темпераменту поганих чи добрих не існує взагалі, якщо тільки розглядати їх прояви в широкому діапазоні різноманітних ситуацій. Коли обирати лише окремі ситуації, наприклад: виконання дій, що потребує уваги; невимушена розмова із супутником; прийняття серії важливих рішень в екстремальній ситуації і т. ін. — у цьому випадку можна говорити про те, який тип темпераменту кращий. тобто, для кожної окремої ситуації кращими є якості окремого типу темпераменту. Оскільки такі ситуації безліч разів із різною частотністю зустрічаються в житті людей, то їх не можливо узагальнити. У зв’язку із цим робиться висновок: гарних або поганих типів темпераменту не існує взагалі. Кожен із них корисний в одних ситуаціях, але заважає в інших, тобто кожен із типів має свої переваги і недоліки. Тому одні завдання краще вирішує людина з одним типом темпераменту, інші — з іншим типом.
Наведемо таблицю, у якій зазначені деякі позитивні якості та недоліки різних типів темпераменту. Спробуйте її доповнити та розширити.
| Тип темпераменту | Позитивні якості | Недоліки |
| С | Чуйність, легкість переключення | Непостійність, поверховість, плутаність |
| Ф | Витримка і самовлада, відсутність необачних дій, уміння довго виконувати одноманітну роботу | Байдужість до переживань інших, важкість зміни звичок |
| Х | Пристрасть, запал у діях, уміння вносити жвавість | Вибуховість, поспішність у діях |
| М | Легкість емоційного відгуку, чуттєвість до нюансів відносин | Швидка втомлюваність, вразливість, сором’язливість, відлюдкуватість |
Психологія темпераменту також пояснює обмеження у можливостях людини. вибуховість і поспішність Х не може поєднуватися із душевністю, витонченістю М. Постійність і спрямованість Ф не може поєднуватися із постійним прагненням нових вражень С, оскільки вони представляють протилежні якості нервової системи, а саме інертність і рухливість. У цьому сенсі не є ідеалами ті люди, у яких якості нервової системи знаходяться посередині, бо в них, скоріш за все, буде відсутня яскравість, вираження динамічних проявів, буде мати місце усереднена «правильність», відсутність будь-яких крайностей.
22.6. Співвідношення вродженого і набутого в темпераменті
Є підстави вважати темперамент вродженою особливістю людини. На користь цієї думки існують такі аргументи:
1. темперамент пов’язаний із якостями нервових процесів, а вони мають вроджену основу.
2. Темперамент проявляється у дитини в досить ранньому віці, при цьому навіть при однакових виховних впливах дорослого динамічні особливості поведінки дітей виявляються різними.
3. Темперамент стійкий у часі та відносно різних ситуацій і часто, незважаючи на спеціальні зусилля для його зміни, залишається незмінним.
4. Результати досліджень близнюків, яких розлучили в ранньому дитинстві та виховували в різних умовах, свідчать про дивовижну схожість динамічних проявів їхньої індивідуальності.
5. темперамент (або деяка схожа на нього якість) є у вищих тварин — мавп, собак тощо, проявляється ця якість у немовлят вже в ранньому віці і впродовж життя майже не змінюється.
Проте, не можна заперечувати факт виховних впливів на темперамент. Ще у школі І. П. Павлова було доведено, що якості нервової системи, які є вродженими, піддаються змінам, наприклад, шляхом тренування (чуттєву нервову систему можна поступово привчати до подразників великої сили).
такі впливи на темперамент можуть бути іноді помітними, іноді незначними, проте ніколи — радикальними, кардинальними (не відомо, щоб комусь вдалося «перевчити» Ф на С).
З точки зору сучасної науки, питання про виникнення темпераменту вирішується приблизно таким чином: 1) особливості темпераменту мають і вроджений, і виховний вплив у житті; 2) вроджена основа домінуюча, вирішальна; 3) особливості темпераменту можна змінювати в процесі життя, проте такі зміни зазвичай незначні, у жодному разі не докорінні.
Проте, до цього питання ми повернемося, коли будемо говорити про проблему співвідношення темпераменту і характеру.
22.7. Співвідношення темпераменту та характеру
Характер — найбільш повне та узагальнене вираження змістовних проявів індивідуальності, а темперамент — динамічних. Оскільки зміст проявляється лише в певній динаміці, а динаміка завжди містить в собі той чи інший зміст, то логічно розглядати співвідношення темпераменту та характеру.
У психології існує кілька поглядів на їх співвідношення:
1. Темперамент і характер — різні аспекти прояву людини, та вони відносно автономні один від одного. Це ніби різні прояви вимірювання індивідуальності. При будь-якому типі темпераменту можуть уживатися різні риси характеру та навпаки. Проста аналогія: візьмемо дві характеристики людини — повноту та зріст. Вони виражають різні міри, при цьому можуть існувати різноманітні сполучення повноти і зросту: повною чи худорлявою може бути людина високого, середнього, низького зросту, тобто за будь-якого зросту людини може мати місце будь-яка повнота. також при будь-якому типі темпераменту можуть мати місце будь-які риси характеру: моральність—аморальність, егоїзм—альтруїзм, щедрість—жадібність, пра-целюбність—ледачість тощо. так само якась одна якість характеру може реалізовуватись у різних типах темпераменту: наприклад, щедрість може бути притаманною і С, і Ф, і М, і Х, тільки проявлятися вона буде з різною швидкістю, спокійно або уривчасто, однак нюанси її проявів не змінять суті. Так, різноманіття поєднань типів темпераменту та якостей характеру, безумовно, мають місце в житті. Порівняйте декількох ваших знайомих, у яких виражена, наприклад, така якість характеру, як доброта, та прослідкуйте, як саме вона виражається у представників різного типу темпераменту. таке різноманіття перетинань цих двох характеристик індивідуальності робить особистість людини багатогранною, надає неповторного колориту, який властивий лише цій конкретній людині.
2. Другий погляд у цілому заснований на положеннях першого (про те, що між різними аспектами індивідуальності можуть бути будь-які поєднання), але стверджує, що все-таки деякі сполучення між типами темпераменту та характеру трапляються частіше, інші — рідше, одні є більш природними, гармонійними, інші — неприродними, вигадливими. Наприклад, мстивість як якість характеру може бути присутня при будь-якому типі темпераменту, частіше вона буде у Ф та М, але не в Х та С, а грубість — у Х частіше, ніж в представників інших типів. Така ситуація спостерігається з якостями темпераменту. Іншими словами, при можливості інших поєднань деякі якості характеру більш притаманні для певних типів темпераменту, проте це не суворо визначено. Відсутня конкретна прив’язка якостей характеру до типів темпераменту, наприклад, скупість — тільки у Ф, щедрість — тільки у С тощо. У той же час такі поєднання трапляються досить часто. Виникає питання: чим така прив’язка зумовлена? Оскільки в психічному розвитку дитини темперамент з’являється та оформлюється раніше, ніж характер, то є можливість говорити про те, що саме особливості темпераменту зумовлюють частоту і типовість накладання на них певних рис харак-теру, а не навпаки. Таким чином, при будь-якому типі темпераменту можуть існувати будь-які риси характеру, а не навпаки. Проте наявність кожного типу темпераменту сприяє формуванню та закріпленню лише конкретних рис характеру, які сполучаються саме із цим типом темпераменту. такі риси характеру формуються з більшою вірогідністю, а також за менший час та при менших зусиллях. З іншого боку, кожний тип темпераменту заважає формуванню інших рис характеру, та вони виникають з меншою вірогідністю, а також за більш тривалий час та з більшими виховними зусиллями. На сьогоднішній день відсутній перелік рис характеру, які поєднані або не поєднані з кожним із типів темпераменту. Окремі приклади, подібні зазначеним, не можуть повністю відповісти на це цікаве та важливе питання, можна лише зазначити, що з цього погляду, легше сформувати відповідальне відношення до дорученої справи у М, ніж у С; легше дисциплінувати Ф, ніж Х. Можливо у представника будь-якого типу темпераменту сформувати будь-яку якість, але зусилля будуть не рівнозначні, тому в умовах мінімуму зусиль одні якості поєднанні з одними типами темпераменту, інші — з іншими, у результаті чого одні поєднання більш вірогідніші, ніж інші. Проте, якщо виховні зусилля будуть спрямовані по максимуму варіант розвитку у будь-яких якостей будь-яких типів темпераменту є можливим.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологія. Підручник» автора Прокопенко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина VI. Індивідуально-психологічні особливості людини“ на сторінці 15. Приємного читання.