Розділ «Частина III. Особистість у діяльності і спілкуванні»

• поведінкові чинники (утиск інтересів, підривання самооцінки, егоїзм, безвідповідальність, несправедливість, скептицизм, зосередження уваги на дріб’язках, грубість, тиск тощо);

• незнання тих чи інших характерологічних, психологічних властивостей іншої особи;

• неправильне тлумачення думок, вчинків (брак неформального спілкування, унаслідок чого створюється поверхове уявлення про співрозмовника; психологічна скутість, невміння або острах продемонструвати свої справжні якості; психологічна насиченість, коли одноманітність осіб, умов роботи, ритму праці викликає негативні емоції);

• недотримання загальноприйнятих моральних норм, переоцінка власних можливостей і недооцінка можливостей інших.

Динаміка перебігу конфлікту залежить від поведінки його опонентів. Оскільки люди неоднаково поводяться під час конфлікту, то питання, яке є предметом суперечностей, може вирішуватися як у формі поради, прохання, так і у формі докорінної ломки стосунків. Відомі такі форми перебігу конфлікту:

• відкритий конфлікт, який характеризується очевидним, яскраво вираженим, емоційно насиченим зіткненням сторін;

• прихований конфлікт (реальні розбіжності приховуються опонентами за зовні бездоганними формами стосунків);

• так званий «сліпий» конфлікт (один або обидва учасники взагалі не усвідомлюють його наявності);

• «невідомий» конфлікт (реальні суперечності замасковуються, а на поверхні стосунків залишається неявно виражена неприязнь).

Етап розв’язання міжособистісного конфлікту є найскладнішим завданням для його учасників, яке потребує прояву творчості. Саме міжособистісний рівень передусім вимагає вникнути в психологічну сутність суперечностей між сторонами, що конфліктують, не віддаючи переваги тому чи іншому опонентові. виходячи з цього пропонується чимало практичних рекомендацій і щодо попередження конфлікту, і стосовно його профілактики чи послаблення. При цьому вибір методів подолання конфліктів залежить від багатьох факторів: від об’єктивної ситуації, психічного стану опонентів, від спрямованості конфлікту, тобто чи сприятиме він глибшому розумінню проблеми, а отже, й розвиткові елементів кооперативної взаємодії всередині конфлікту, чи, навпаки, призведе до неузгодженості взаємодії.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняттю «спілкування».

2. Дайте характеристику типів стосунків у спілкуванні.

3. Наведіть приклади різних форм і видів спілкування.

4. Дайте коротку характеристику сторін спілкування.

5. Надайте характеристику циркулярній моделі комунікації.

6. Які бувають комунікативні бар’єри?

7. Надайте характеристику вербальній комунікації та її засобам.

8. Що таке невербальна комунікація?

9. Що таке комунікативна компетентність і як вона на-бувається людиною протягом життя?