Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

Марновірство є своєрідним квазіресурсом, що розширює психологічні можливості учасника бойових дій. Воно дозволяє пізнавально упорядковувати, структурувати нез'ясовні, незрозумілі події, зв'язки між предметами та явищами, робить життя в бойовій обстановці більш передбаченим, що вимагає менших психічних витрат. Наприклад, людина, віруюча в “чарівну” силу талісмана,

може спати спокійніше, не випробовувати різного роду фобії, активно діяти в бою доти, поки талісман з нею. І навпаки, вона практично втрачає якості бійця у разі його втрати.

Цікава інформація

Про силу марновірства може свідчити наступний приклад з бойового життя інженерно-саперного батальйону 5 гвардійської мотострілецької дивізії, що діяла в Афганістані, розказаний одним з офіцерів: У заступника командира нашого батальйону по політичній

частині був чорний кіт, привезений з дому. Спочатку жартома, а потім серйозно офіцери повірили у те, що з появою кота успішність бойових дій особового складу підвищилася, припинилися нічні напади душманів на охорону, підвищився статус батальйону в дивізії і т.д. І ось одного разу кіт зник, і треба ж було так статися, що саме в цю ніч один з постів був обстріляний бандитами. Вранці командир батальйону виділив кращий підрозділ для пошуку і повернення “живого талісмана ”. Парадоксально, але факт: як тічьки кіт був знайдений, життя в батальйоні нормалізувалося ”._

Марновірство в бойовій обстановці виявляється у формах носіння амулетів і талісманів, передчуття, загадування, табу, обов'язкових для виконання звичаїв, обрядів, ритуалів, молитов, міфів, фаталізму і т.п. Використовуючи положення Тлумачного словника С.І. Ожегова, дамо визначення перерахованим феноменам.

Амулет - предмет, що носиться на тілі і вважається магічним засобом проти хвороби, нещастя. Дуже близьким до амулета за змістом є талісман.

Талісман - предмет, що приносить його володарю щастя, успіх. На відміну від амулета талісман більше орієнтований не на оберігання людини, а на збільшення його радості, щастя, добра, успіху і т.д.

Амулети і талісмани бувають “на всі випадки життя” й оберегами від конкретних нещасть. Як засоби оберегу амулети використовувалися учасниками бойових дій у всі часи.

Радянський психолог С.В. Захарік описує наступні види амулетів, які використовувалися радянськими військовослужбовцями повітрянодесантних військ в Афганістані:

- текст з молитвою, вшитий в обмундирування (як правило, біля серця);

- поліхлорвінілові трубки, що прикріплюються на зап'ястя, в які вкладалися шматочки матерії з даними про себе;

- розряджений патрон із запискою (молитва; дані про себе і т.п.) і з ланцюжком, що зберігається на шиї або в кишені;

- браслет на зап'ясті з вигравіруваними даними про групу крові і резус;

- саморобні медальйони;

- наколки на лівій стороні грудей, передпліччя, зап'ястя або в паховій западині й ін.

У дослідженні С.В. Захаріка показано, що 95% опитаних воїнів-дєсантників вірили в силу амулетів і в необхідність їх носіння. 58,3% з них заявили, що за наявності медальйона вони відчувають себе впевненіше, спокійно, психологічно стійко.

Загадування - припущення про настання якої-небудь події у зв'язку з настанням або ненастанням іншої події. Загадування в бойовій обстановці тісно пов'язане з передчуттям. Так, воїн рахує злітаючи вгору ракети і загадує: “Якщо їх буде більше семи, залишуся живий”. Якщо ракет опинилося менше семи, то у нього виникає відчуття близької смерті. Незабаром воно може зникнути. Здавалося б, можна вольовим зусиллям не допустити загадування. Проте, як показує досвід, військовослужбовець як би заграє з долею, і це приносить йому тимчасове задоволення. У тому ж випадку, коли загадування завершується успішно, він одержує могутній ресурс спокою, упевненості в своїй невразливості, безстрашності.

Передчуття - відчуття очікування чого-небудь майбутнього і невідомого. По суті, передчуття є припущенням (допущення події, вірогідність появи якого ще невідома), доповненим відчуттям тривожного очікування. Підміна припущення передчуттям особливо часто здійснюється в обстановці небезпеки і нервової напруги. Багато воїнів передчувають поранення або смерть.

Молитва - текст, що вимовляється при зверненні до Бога, до святих. У бойовій обстановці використовуються не стільки канонічні тексти молитов, скільки молитви, що підказані мамою, бабусею, придумані самими військовослужбовцями. Нерідко це, власне, не молитва, а обіцянка Богу вірити в нього безрозсудно і бути його вірним рабом, якщо відбудеться або не відбудеться та або інша подія.

Звичай - традиційно сталі правила суспільної поведінки. Прикладом звичаю, що виявляється у формі марновірства, є правило, що існувало в Афганістані, — не допускати військовослужбовців, що підлягають заміні найближчими місяцями, до участі в бойових діях.