Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

2. Прийміть суїцидента як особистість. Припустіть можливість, що людина дійсно є суїцидальною особистістю. Не вважайте, що він не здатний і не зможе зважитися на самогубство. Іноді спокусливо заперечувати можливість того, що хто-небудь може утримати людину від суїциду. Саме тому тисячі людей -різного віку, рас і соціальних груп - здійснюють самогубства. Не дозволяйте іншим вводити вас в оману щодо несерйозності конкретної суїцидальної ситуації. Якщо ви вважаєте, що кому-небудь загрожує небезпека самогубства, дійте у відповідності зі своїми власними переконаннями та вимогами керівних документів. Небезпека, що ви розгубитеся, перебільшивши потенційну загрозу, — ніщо в порівнянні з тим, що хтось може загинути через ваше невтручання.

3. Встановіть з підлеглими дружні взаємини. Не існує всеохоплюючих відповідей на таку серйозну проблему, якою є самогубство. Але ви можете зробити гігантський крок вперед, якщо станете на позицію впевненого прийняття людини, що зневірилась у власні сили. Дуже багато залежить від якості ваших взаємин. їх слід висловлювати не лише словами, а й засобами невербальної емпатії, командирської чи товариської підтримки. Замість того, щоб страждати від самоосуду та інших переживань, Тривожна особистість повинна намагатись зрозуміти свої почуття. Для того, хто відчуває, що вій самотній та нікому не потрібний, турбота та участь чуйного командира є потужними підбадьорюючими засобами. Саме таким чином ви найкраще проникнете в ізольовану душу зневіреної людини.

4. Будьте уважніш слухачем. Суїциденти особливо страждають від сильного почуття відчуження. У силу цього вони бувають не налаштовані прийняти ваші поради. Набагато більше вони потребують обговорення свого болю, несприйняття іншими, незадоволеністю і того, про що говорять: “У мене немає нічого такого, заради чого варто було б жити”. Якщо людина страждає від депресії, то саме вона повинна більше говорити, ніж когось слухати, У вас може з'явитися невдоволення, образа чи гнів, якщо людина не відповість негайно на ваші думки і потреби. Розуміння, що у того, про кого ви дбаєте, існує суїцидальна налаштованість, звичайно викликає у командира певний страх бути відштовхнутим, відчуття безсилля або непотрібності. Незважаючи на це, пам'ятайте, що цій людині важко зосередитися на чомусь, крім своєї безвиході. Вона хоче позбутися болю, але не може знайти виходу. Якщо хтось зізнається вам, що думає про самогубство, не засуджуйте його за ці висловлювання. Намагайтеся залишитися спокійним і спробуйте зрозуміти підлеглого. Ви можете сказати: “Я дуже ціную вашу відвертість, адже для того, щоб поділитися своїми почуттями, зараз від вас потрібно багато мужності . Ви можете надати неоціненну допомогу, вислухавши слова, що виражають почуття цієї людини, — печаль, вину, страх чи гнів. Іноді, якщо ви просто мовчки посидите з ним, це буде доказом вашого зацікавленого і дбайливого ставлення. Розвивайте в собі мистецтво “Слухати третім вухом”. Під цим мається на увазі проникнення в те, що “висловлюється” невербально: поведінкою, апетитом, настроєм і мімікою, рухами, порушеннями сну, готовністю до імпульсивних вчинків в гострій кризовій ситуації. Незважаючи на те, що основні провісники самогубства часто завуальовані, тим не менш вони можуть бути розпізнані зацікавленим слухачем.

5. Не сперечайтеся...Зустрічаючись із суїцидальної загрозою, деякі командири та співслужбовці досить часто переконують: “Подумай, адже ти живеш набагато краще, ніж інші люди, тобі слід дякувати долі”. Ця відповідь відразу блокує подальше обговорення, такі зауваження викликають у військовослужбовця ще більшу пригніченість. Бажаючи допомогти таким чином, вони сприяють зворотному ефекту. Можна зустріти часто й інше знайоме зауваження: “Ти розумієш, які нещастя і ганьбу ти накличеш на свою сім'ю?” Але, можливо, за ним ховається саме та думка чи ідея, яку бажає реалізувати суїцидент. Ні в якому разі не проявляйте агресію, якщо ви присутні при розмові про самогубство, і намагайтесь не висловлювати потрясіння тим, що почули. Вступаючи в дискусію з пригніченою людиною, ви можете не тільки програти суперечку, але і втратити його самого.

6. Ставте запитання. Якщо ви ставите такі непрямі запитання, як: “Я сподіваюся, що ти не думаєш про самогубство?”, то в них мається на увазі відповідь, яка ви хотіли б почути. Якщо підлеглий відповість: “Ні”, то вам швидше за все не вдасться допомогти у вирішенні суїцидальної кризи. Кращий спосіб втрутитися в кризу — це дбайливо поставити пряме запитання: “Ти думаєш про самогубство?”. Воно не призведе до подібної думки, якщо у людини її не було, навпаки, коли вона думає про самогубство і, нарешті, знаходить когось, кому небайдужі його переживання і хто згоден обговорити цю заборонену тему, то часто відчуває полегшення, і їй надається можливість зрозуміти свої почуття. Слід спокійно і дохідливо запитати про тривожні ситуації, наприклад, “Відколи ти вважаєш своє життя настільки безнадійним?”, “Як ти думаєш, чому в тебе з’явились ці почуття?”, “Чи є у тебе конкретні міркування про те, яким чином покінчити з собою?”, “Якщо ти раніше задумувався про „ самогубство, то що тебе зупиняло?”. Щоб допомогти суїциденту розібратися у своїх думках, можна іноді перефразувати, повторити найбільш істотні його відповіді: “Іншими словами, ти говориш ...”. Ваша згода вислухати і обговорити те, чим підлеглий хоче поділитися з вами, буде великим полегшенням для цієї зневіреної людини, яка просто боїться, що ви його засудите, і готовий до того, щоб піти.

7. Не втішайте підлеглого. Одним з важливих механізмів психологічного захисту є раціоналізація. Після того, що ви почули від когось про суїцидальної загрозу, у вас може виникнути бажання сказати: “Ні, ти так насправді не думаєш”. Для таких висновків досить часто немає ніяких підстав, за винятком вашої особистої тривоги. Причина, з якої суїцидент ділиться своїми думками, полягає в бажанні викликати стурбованість його ситуацією. Якщо ви не проявите зацікавленості і чуйності, то депресивна людина може вважати судження типу: “Ти насправді так не думаєш” як прояв відкидання і недовіри. Якщо вести з ним бесіду з любов’ю і турботою, то це значно знизить загрозу самогубства. В протилежному випадку його можна довести до суїциду банальними розрадами, якраз тоді, коли він відчайдушно потребує щирого, турботливого і відвертого розуміння та підтримки. Схильні до суїциду люди з презирством ставляться до зауважень типу: “Нічого, нічого, у всіх є такі ж проблеми, як у тебе”

та іншим аналогічним кліше, оскільки вони різко контрастують з муками, які вони випробовують. Ці висновки лише мінімізують,

принижують ЇХ......почуття і змушують відчувати себе ще більш

непотрібними, а життя - марним.

...........“8Г"Запропонуйте конструктивні підходи. Замість того, щоб

говбрита'^їщденту: “Подумай, який біль принесе твоя смерть близьким”, попросіть поміркувати про альтернативні рішення, які, можливо, ще не приходили йому в голову. Одне з найбільш важливих завдань профілактики суїцидів полягає в тому, щоб допомоги! визначити джерело психічного дискомфорту. Це може бути важким, оскільки “живильним середовищем” суїциду є таємність. Найбільш відповідними питаннями для стимуляції Дискусії можуть бути: ‘Що з тобою сталось за останній час , “Коли ти відчув себе гірше?”, “Що сталося у твоєму житті з тих пір, як виникли ці зміни?”, “До кого з оточуючих вони мали відношення?”. Потенційного самовбивцю слід підштовхнути до того, щоб він ідентифікував проблему і якомога точніше визначив, що її посилює. Зневірену людину необхідно запевнити, що вона може говорити про почуття без сорому, навіть про такі негативних емоції, як ненависть, гіркоту або бажання помститися. Якщо людина все ж не наважується проявити свої почуття, то, можливо, вам вдасться навести на відповідь, зауваживши: Мені здається, ти дуже засмучений”, “Ти все-таки схвильований. Може, якщо ти поділишся своїми проблемами зі мною, я постараюсь тебе зрозуміти”.

9. Вселяйте надію. Робота зі схильними до саморуйнування депресивними людьми є серйозною і відповідальною. Психотерапевти давно прийшли до висновку, що дуже цінним є зосередження на тому, що вони говорять або відчувають. Коли приховані думки, що турбують людину, виходять на поверхню, проблеми здаються менш фатальними і стає більше можливостей їх розв'язання. Людина може прийти до думки: “Я так і не знаю, як вирішити цю ситуацію. Але тепер, коли я зрозумів, що мене турбує, ще є якась надія”. Надія допомагає людині вийти з підвладності думок про самогубство. Втрату надії і гідного майбутнього відображають записки, залишені самогубцями. Саморуйнування відбувається, якщо люди втрачають останні краплі оптимізму. Але треба пам’ятати, що надії обов’язково повинні бути обґрунтовані: померлу людину повернути неможливо, а коли корабель

розбивається об камені, є відмінності між надією доплисти до найближчого берега або досягти протилежного берега океану. Підстави для реалістичної надії мають бути представлені чесно, переконливо і м’яко. Дуже важливо, якщо ви підкреслите сили і можливості людини, те, що кризові проблеми зазвичай минущі, а самогубство є безповоротним.

10. Оцініть ступінь ризику самогубства. Крім надії, в людині намагайтесь визначити серйозність можливого самогубства. Адже наміри можуть розрізнятися, починаючи зі швидкоплинних, розпливчастих думок про таку можливість і закінчуючи розробленим планом суїциду. Дуже важливо виявити інші фактори, такі як алкоголізм, вживання наркотиків, ступінь емоційних порушень, почуття безнадійності і безпорадності. Незаперечним фактом є те, що чим більш продуманий та спланований метод самогубства, тим вище його потенційний ризик.

11. Не залишайте людину одного в ситуації високого суїцидального ризику. Необхідно забезпечити, щоб такий військовослужбовець не залишався наодинці, навіть на короткий проміжок часу. При першій ж нагоді необхідно доправити такого військовослужбовця до медичного пункту, при наявності такої можливості - військового госпіталю. Пам'ятайте, що до моменту відправки важливою є його підтримка, яка накладає на вас певну відповідальність. Для того, щоб показати людині, що оточуючі піклуються про неї, і створити відчуття життєвої перспективи, ви можете укласти з ним так званий суїцидальний контракт. Мається на увазі попросити його пообіцяти зв'язатися з в дми перед тим, як він зважиться на самогубство. Мотивувати це потрібно тим, що ви ще раз хотіли б обговорити можливі альтернативи поведінки.

. Як це не дивно, така угода може виявитися досить ефективною.

Участь у бойових діях обмежує командирів і заступників по роботі з особовим складом у можливостях проводити ефективну попереджувальну антисуїцидальну роботу з підлеглими, використовуючи при цьому стандартизовані опитувальники чи спеціальні психологічні тести. Враховуючи це, чи не єдиним доступним засобом виявлення осіб, що перебувають у стані психічної кризи, залишається проведення профілактичних бесід. В першу чергу, до проведення бесід необхідно залучити військовослужбовців, у яких за результатами спостережень виявлено високу ймовірність реалізації наявних суїцидальних тенденцій.

/ га, 0 * І » Ш^ *£>€Л:Г4

СЛ-б-1/ £ іф* * ' /І / /