Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

5. Функція особистісного розвитку виявляється в наданні воєнно-польовим побутом можливостей для розвитку інтелект-і уальних, етичних, естетичних і інших якостей учасників бойових дій. Важливу роль в цьому відіграють діяльність польових бібліотек, радіообслуговування, забезпечення особового складу газетами і журналами, система політичного, бойового і правового інформування військовослужбовців та ін.

6. Психотерапевтична функція пов'язана із здатністю побуту знімати надмірну напругу, обтяжливі переживання і сумніви, продуктивно вирішувати міжособистісні конфлікти учасників бойових дій. Реалізації цієї функції сприяють організація телефонного зв’язку з рідними і близькими, безперебійної робош пошти, діяльності психологічної служби й ін.

Оптимізація психологічних властивостей воєнно-польового побуту можлива за допомогою:

1) попередньої психологічної підготовки військовослужбовців до життєдіяльності в побутових умовах воєнного часу;

2) підвищення здатності воєнно-польового побуту реалізувати свої психологічні функції.

Психологи підкреслюють, що для психологічної підготовки майбутніх бійців до бойової обстановки необхідно “чесно, відверто, правдиво і діловито познайомити воїнів з їх майбутньою діяльністю і обстановкою. Вони повинні виразно усвідомлювати, що війна не урочиста прогулянка, а суцільні тяготи похідної, сторожової служби з їх труднощами, позбавленнями, хворобами і втратами .

Психологічна підготовка припускає періодичні польові виходи частин і підрозділів, у процесі яких військовослужбовці адаптуються до умов воєнно-польового побуту. При цьому на короткий час створюється обстановка, яка за своїми негативними психологічними властивостями перевершує умови життєдіяльності в сучасному бою.

Досвід бойових дій, у тому числі і в ході проведення Анти-терористичної операції на Сході України, показує, що військовослужбовці повинні навчатися виживанню в край несприятливих обставинах. Вони повинні вміти:

- будувати тимчасове польове житло з підручних матеріалів (курені, перекриті щілини, “нори” і т. п.);

- виживати в умовах екстремально високих і низьких температур;

- здобувати і знезаражувати воду;

- готувати їжу з продуктів сухого пайка;

здобувати і готувати їжу в умовах індивідуального і групового виживання;

- вживати рослини і комах, що традиційно не відносяться до харчових;

- добре відпочивати і спати за самонаказом тощо.

Безпосередньо в бойовій обстановці командири й інші

посадовці повинні вживати заходів щодо реалізації психологічних функцій воєнно-польового побуту (споживацька, комунікативна, рекреаційна, гедонізм, особистісного розвитку, психотерапевтична).

Особливо важливо піклуватися про харчування, тепло і можливість висушити промокле обмундирування. Надзвичайно позитивно впливають на самопочуття військовослужбовців польові лазні, що влаштовуються в похідних наметах, землянках, капітальних будовах тощо.

Таким чином, воєнно-польовий побут включає “иебойову життєдіяльність в бойовій обстановці”. Виконуючи конкретні психологічні функції, він є найважливішим чинником морально-психологічного стану і боєздатності військ, а значить - перемоги або поразки у війні. Оптимізація психологічних властивостей воєнно-польового побуту припускає попередню психологічну підготовку військовослужбовців до негараздів щоденного побуту в бойових умовах і цілеспрямовану роботу з реалізації його психологічних функцій.

■