Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

1.9. Врахування психологічних чинників військових хитрощів, маскування, раптовості, марновірства, символіки і міфів у бойовій обстановці

Військові хитрощі, раптовість і маскування - найважливіші складові військово-психологічного мистецтва досягнення перемоги над противником. Вони дозволяють застигнути супротивника зненацька, змусити його непідготовленим вступити її бій (битву, війну), тобто паралізувати його волю і позбавити можливості чинити організований опір. Всякий шаблон або стара схема, всяка оперативна “сухість” і відсутність творчої винахідливості зводять нанівець воєнне мистецтво. Військова хитрість — антипод шаблонів, схем і штампів.

За своєю суттю військова хитрість, маскування, раптовість -цс суто психологічні феномени, що досягаються за допомогою тактичних і технічних засобів. Вони входять до системи заходів, що позначаються як “рефлексивне управління противником”. Управляти противником рефлексивно - означає активно впливати на процеси сприйняття ним бойової обстановки, дезорієнтувати щодо її просторово-часових і дійових елементів, додавати потрібну спрямованість його мисленню з метою ухвалення апріорі програшних рішень.

Знання командирами, працівниками штабів всіх рівнів, офіцерами по роботі з особовим складом психологічних механізмів позначених явищ і закономірностей їх прояву в збройному протиборстві дозволяє цілеспрямовано вести підлеглих до бойових успіхів.

Російський психолог Р.Е. Шумков, що стояв біля витоків російської військової психології, підкреслював: “Якщо ми прагнемо до успіху на війні, якщо дійсно щиро бажаємо перемоги російській зброї в майбутньому... зневага питаннями, що вивчають силу бійців, що вивчають їх психофізіологічну природу, від якої залежить сила бійця і, отже, успіх на війні, непробачно і для військової справи навіть злочинно”.

Він указував, що необхідно систематично і ретельно шукати та досліджувати всі чинники, що визначають поведінку військовослужбовця в бойовій обстановці, якими б вони не були. І Іепередбачуваність бойових дій, зростання значення чинників випадковості, збігу обставин, прагнення учасника бойових дій усвідомити логіку бойових подій, своє призначення на війні, свою долю, знайти форми захисного реагування активізують його духовне життя, звертають увагу до віри й інших стихійних форм збагнення буття.

Серед психологічних “пружин” людської активності на полі бою важливе місце займають марновірство, символіка і міфи.

Знання психологічних механізмів, функцій і форм марновірства, міфів і символів, домінуючих у офіцерів і солдатів, дозволяє правильно будувати систему психологічного забезпечення бойових дій частин і з'єднань.

Маскування - комплекс заходів, спрямованих на укриття своїх військ від спостереження противника. У маскуванні реалізується найважливіший закон війни: “Не виявив - не уразив”.

Маскувати - означає робити непомітними, невидимими для противника військові об’єкти. Це досягається за допомогою впливу на психічну діяльність противника з метою породити у нього ілюзії сприйняття. До таких ілюзій належать зорові, звукові тощо.

Під ілюзіями (від латин, іііияіо — помилка) сприйняття в психології розуміється неадекватне віддзеркалення сприйманого об'єкта і його властивостей.

Виникнення ілюзій сприйняття пов'язане з особливостями будови органів чуття і фізіологічної діяльності людини, процесів кодування і декодування інформації, ефектами контрасту, залежністю процесів сприймання від установок, мотивації, емоційних станів, особистісних якостей людини (етнокультурні особливості, світогляд, характер, самооцінка, минулий досвід, рівень інтелектуального розвитку, навіюваність, патологічні явища й ін.), присутність значущих людей тощо.

Штучне створення ілюзій сприйняття (маскування) переважно і полягає в цілеспрямованому усуненні відмінностей між фігурою (військовослужбовці, бойова техніка, зброя, польові укріплення, військові будови та ін.). і фоном (ділянки місцевості, акваторії, повітряний простір).

Окрім цього, ілюзії створюються за допомогою асиметричного розташування ліній, порушення закону перспективи, врахування залежності зорового сприйняття величини об'єкта від розмірів навколишніх предметів, врахування впливу взаємно перетинних ліній, порушення контурів об’єкта, закриття фігури і фону за допомогою різних засобів і ін.

Явні ілюзії, аж до повної втрати здібностей сприйняття учасників оойових дій, виникають при застосуванні засобів тимчасового іасліплення, оглушення, порушення нюху, прикриття об’єктів маскування спеціальними, непроникними для кожного виду і 11 остереження (безпосереднього або з використанням технічних засобів) засобами і т.п.

Основні методи маскування наступні.

1. Зниження контрастності між фігурою і фоном.

Використання маскувальних властивостей місцевості. Маскувальними є такі властивості місцевості, як колір, відкритість-іакритість, наявність природних укриттів і т.д.

Забарвлення об’єктів під колір місцевості (середовища). Іабарвлення може бути однотонним (наприклад, білим — взимку,

, іро-жовтим - у пустелі, зеленим - у лісових регіонах, землистим -па рівнинах і т.д.), а також багатотоновим, деформуючим, що допускає візуальну зміну форми об’єкта за допомогою нанесення на нього і навколишню місцевість деформуючих колірних плям і піній. При цьому доцільно частину плями наносити на об’єкт, а пішу частину - на фон. Таке маскування на багатоколірному фоні ефективніше, ніж однотонне.