Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

У пошуках їжі військовослужбовці проявляють чудеса винахідливості (ловлять рибу, полюють, займаються пошуком продуктів тощо), а іноді переступають закон (крадіжка, грабіж). Як правило, в першу чергу на предмет їжі аналізуються посилки від рідних (“Що там смачненького? ”).

Окремо стоїть питання про вживання в бойовій обстановці спиртних напоїв. Жодна війна не обійшлася без горілки. Офіційні мотиви її вживання різноманітні. Серед мотивувань вживання спиртного переважають:

- “за загиблих бойових товаришів”;

- “за здоров’я іменинників”;

- “за перемогу”;

- “від застуди”;

-“для відпочинку”;

- “за святкування”;

- “для сну”;

- “для розслаблення”;

- “для хоробрості” та ін.

Проте всі ці мотивування найчастіше приховують мотив відвернутися, уникнути травмуючих спогадів.

Давно доведено, що алкоголь украй негативно впливає на успішність бойових дій. Р.Е. Шумков на початку XX ст. писав: “Марні надії покладають на гармати. Гармати тільки тоді страшні, коли бійці, що управляють ними, морально і фізично сильні”.

Зацікавившись питанням про роль спиртного в життєдіяльності учасника бойових дій, Шумков об’єктивно, без упередженості, з єдиною метою - наблизитися до справедливого вирішення важливого питання як в особистому житті воїнів, так і в загальному погляді військового мистецтва на вживання алкоголю бійцями - досліджував цю проблему.

От як він описує результати свого дослідження: “Випив учасник бою чарку. У голові зашуміло, в очах з’явився туман, у вухах иовизначений шум, що заглушає ворожі постріли і розриви. Але Далі... просвистала куля, незабаром прогуділа інша, там третя, четверта... Вже при перших польотах куль туман в голові розсіюється. Трохи згодом хмелю в голові як не було. Людина в цих умовах швидше тверезіє, голова стає свіжішою, як у того, що не випив. Здавалося б, усе добре. Первинний хміль пройшов. Насправді цим все не закінчується. Після швидкого протверезіння, при свіжій голові і думках, розвивається фізична слабкість у всьому тілі. Будучи ослабленим, воїн погано володіє собою, швидше втомлюється і підкоряється рухам і вчинкам інших; швидше виявляються ознаки сграху і, не маючи в собі сил стримувати лякливу реакцію, своїм виглядом заражає сусідів. Ті починають хвилюватися і втрачати самовладання, дивлячись на свого товариша. У цьому стані підпилий швидше впадає в панічний страх, такий небезпечний у бою. П’яний дивиться вперед “скляними” очима, а що твориться навкруги, він погано бачить і бічним зором не керується у своїх сповільнених і грубих діях. Алкоголь знижує витривалість і бойову діяльність, зіркість зору і слух, точність розрахунку, знижує самовладання..., сприяє виникненню страху і паніки. Алкоголік у бою першим прагне відстати, ухилитися, сховатися в безпечне місце, а при нагоді бігти. Ті, хто “вжив” перед боєм і одержав поранення, переносять їх значно гірше, ніж люди тверезі, що одержали такі ж поранення. Надалі лікування і загоєння рани відбувається повільніше і болючіше, ніж у тверезих”.

Таким чином, “алкоголь як напій, що знижує бойову силу в бойовій діяльності, повинен бути виключений і виведений з вживання, як сприяючий ослабленню бойових сил і віддаленню очікуваного успіху та перемоги”.

Недоліки в забезпеченні військ водою спричинюють серйозні збої в роботі психіки військовослужбовців.

Ефективність дій військовослужбовців на полі бою та їх психічний стан багато в чому визначаються якістю обмундирування.

< ісобливо важливими є такі властивості військового одягу, як хороший теплообмін, захист від дощу і вологості, легкість, зручність, міцність, маскувальні властивості, елегантність, модність. За рівних інших умов з двох супротивників, що зустрілися в бою, психологічну перевагу матиме той, хто виглядає молодцювато, зухвало. Якщо обмундирування під дощем вбирає вологу, стає важким, утруднює рухи, сохне протягом декількох діб, якщо черевики важкі, провокують лишай, якщо спорядження не дозволяє зручно розмістити носимі бойові засоби, це викликає смуток, досаду, розчарування і т.п.

Про важливість добротного обмундирування на війні творить те, що попри існування сильно емоційно забарвлених марновірств, військовослужбовці нерідко знімають обмундирування з убитих товаришів по службі і з противника.