Розділ «Частина II. Рольова амбівалентність особистості»

Соціально-психологічний аналіз соціальної ролі має велике значення для розуміння поведінки особистості. На думку Р. Лінтона, який зробив вагомий внесок у розвиток рольової теорії, роль взаємопов'язана з установками, цінностями і поведінкою, які суспільство приписує кожній людині, що має певний статус.

Роль є зовнішньою поведінкою, динамічним аспектом статусу, тим, що індивід повинен зробити, щоб виправдати своє соціальне становище. При дослідженні ролі індивіда (міжособистісної ролі) соціологічний і соціально-психологічний аспекти тісно взаємопов'язані.

Важливо їх не абсолютизувати, а досліджувати в єдності суб'єктивний аспект рольової поведінки з об'єктивними суспільними ставленнями. Останнє є визначальним для формування в суспільній свідомості очікувань-вимог, прав і обов'язків, способів поведінки, які відповідають тій чи іншій ролі.

Виявлення факторів, які впливають на сприймання і виконання індивідом тієї чи іншої ролі, дають змогу стимулювати реконструювання застарілих соціальних установок.

Останнім часом усе більшої актуальності набуває новий напрямок у психологічних дослідженнях - тендерна психологія, яка вивчає статус чоловіка і жінки в сучасному суспільстві і їхні стосунки, соціальні ролі, зокрема сімейні. Від розв'язання цих питань залежатимуть освітні стандарти, культурні цінності, демократизм, цивілізованість суспільства і, нарешті, ставлення до іншої статі.

Важливо під час вивчення соціальних ролей усвідомлювати як диференціацію конвеційних та міжособистісних ролей, так і їхню інтеграцію у конкретному виконанні.

Конвенційні ролі визначені правом, мораллю, традицією для будь-якої людини; вони стандартизовані та безособистісні. Наприклад, права та обов'язки будь-якого батька (матері) щодо дітей та ставлення дітей до батька (матері) визначені законодавством, вони контролюються мораллю та традицією.

Водночас конвенційні ролі реалізуються у конкретній сім'ї і цілком залежать від внутрішнього світу їхніх учасників.

Для конструктивного виконання сімейної ролі необхідно, щоб уся система ролей у конкретній сім'ї відповідала певним вимогам. Зокрема, ролі, які виконує індивід в сім'ї, забезпечують задоволення потреб у повазі, визнанні, любові; вони відповідають індивідуальним можливостям (інтелекту, волі, почуттям); система сімейних ролей забезпечує задоволення потреб кожного члена родини. Наприклад, якщо відпочинок одного члена сім'ї забезпечується за рахунок тяжкої праці і відсутності відпочинку іншого, то така рольова структура стає психотравмувальною. Відбувається патологізація ролей у сім'ї ("цап відбувайло", "мученик", "хворий", "невідповідальний", "дитина - надія родини", "ганьба сім'ї" тощо).

Сучасна культура породжує та сприяє зростанню амбівалентності особистості, в тому числі в батьківстві, материнстві, у сімейних стосунках. Необхідно зрозуміти причини і наслідки цього феномену, зокрема, інфантильні залежності, його потенційну небезпеку і спрямувати її силу в творче русло. У цьому контексті розглянемо батьківську та материнську ролі, а також сімейні стосунки в сучасних умовах.

2.1. Концептуалізація феномену амбівалентності соціальних установок особистості

2.2. Маскулінність і батьківська амбівалентність

В останній третині XX століття криза тендерного порядку стала викликати незадоволення як чоловіків, так і жінок. Поряд із "жіночим питанням" сьогодні можна констатувати появу особливого "чоловічого питання".

Одні автори вбачають проблему в тому, що чоловіки як тендерна група відстають від вимог часу, не відповідають імперативам нової епохи і підлягають перебудові.

Інші автори, навпаки, закликають чоловіків як традиційних захисників стабільності повернути суспільство назад у спокійне минуле.

Наша точка зору полягає в тому, що майбутнє ми, сучасники, творимо зараз і воно не буде зумовлене лише минулим. Ось чому неможливо тиражувати минуле з присмаком фатальності, змішуючи біологію з психологією. Передбачати, впливати позитивно на суспільну думку - цим авторка керується, досліджуючи означену проблематику.

Патріархальна культура привчила жінок до самоненависті, до логіки антилюбові, яка розповсюджується і на чоловіків. Всім нам, разом, жінкам і чоловікам, треба йти до більш справедливого світу.

Взаємозалежна природа жіночих і чоловічих ролей полягає у тому, що зміни в одній з них неодмінно супроводжуються змінами в іншій. Історично визнані визначення чоловічості й жіночності зберігають ситуацію, у якій чоловіки мають над жінками владу, керують їхнім життям. Щоб змінити ці непривабливі реалії, мало зосередитися лише на жіночій ролі, треба займатися і чоловічою соціальністю, для якої характерна криза маскулінності, що перетинається з кризою батьківства.

Психологія практично ніколи не зверталася до специфічних переживань чоловіків, пов'язаних із їхньою тендерною приналежністю. На думку окремих авторів (Ш. Берн [14], І. Кон [74], Е. Форрестер [155]), варто вказати на такі причини, що підкреслюють актуальність вивчення психології сучасного чоловіка.