Розділ «Частина І. Амбівалентність особистості як психологічний феномен»

Амбівалентність особистості

Пошуки резервів розширення свідомості та становлення гармонійно! особистості громадянина суверенної України як нової соціальної суб'єктивності зумовлює суспільну актуальність зазначеної проблеми.

Амбівалентність особистості - властивість, яка зумовлює становлення особистості в конкордантному (гармонійному) чи дискордантному (негармонійному) вимірі.

Усвідомлення і вільний вияв суперечностей у мотиваційній, афективно-когнітивній та поведінковій сферах дає змогу особистості реалізувати потребу до прийняття, близькості та позбавитися страху знехтування, досягти більш реального переживання фрустраційної толерантності, прийняти доброзичливу поведінку.

Така збалансованість притаманна гармонійній особистості, компоненти якої врівноважуються, інтегруються за рахунок низької інтенсивності суперечностей.

Негармонійна особистість виявляє суперечності на більш високому рівні, наслідком чого є їхня дезінтеграція з прагненням до непослідовності, імпульсивності та інфантильних залежностей. Це дає змогу виділити чотири особистісні типи: шизоїдний, депресивний, нав'язливий, істеричний.

Елементи структури створюють різні підсистеми (мотиваційну, афективно-когнітивну, поведінкову) на різних рівнях (гармонійному, негармонійному, дисгармонійному), ми розглядаємо це як механізми функціонування особистісної амбівалентності, оскільки вона є регулятором поведінки, в якій усі складники відповідно взаємопов'язані та взаємодіють.

Отже, амбівалентність є динамічною властивістю особистості, що діє як варіативний регулятор поведінки в усіх сферах життєдіяльності людей, психологічні особливості якої визначають специфіку особистісного розвитку. Це психічне утворення притаманне як гармонійним, так і негармонійним особистостям і є відповіддю на плюралістичну складність сучасного життя.

Напруга амбівалентності - частина мотиваційної боротьби, яка набуває адаптивної чи дезадаптивної форми. Уникнути амбівалентності особистості неможливо. Якщо амбівалентна ситуація залишається довго невирішеною, то наслідком зазвичай стає як індивідуальне, так і колективне вираження в насильницьких діях (бунти, страйки, революції). Помірна амбівалентна напруга веде до узгодженості суперечностей, творчості, особистісного зростання.

Усвідомлення особистісної амбівалентності сприяє збалансованості протиріч в різних сферах життя та є передумовою надії, оптимізму, психологічної суверенності, саморозкриття.

У цьому розділі теоретично обґрунтовано динамічний психологічний конструкт амбівалентності, його структуру, вимірювання та типи; проаналізовано головні напрями його дослідження; розкрито психокорекційні шляхи зниження високої інтенсивності амбівалентності особистості.


1.1. Поняття про амбівалентність особистості



1.2. Психологічні концепції та підходи до вивчення проблеми амбівалентності особистості


Розглянемо спочатку досягнення зарубіжної (основний внесок якої є беззаперечним), а потім вітчизняної психології у вивченні зазначеної проблеми.

Психологічні дослідження амбівалентності у зарубіжній психології можна умовно поділити на три напрями.

Перший напрям - амбівалентність стає невід'ємним конструктом - зосереджує увагу на її психодинамічних аспектах (К. Абрахам, Д. Віннікотт, М. Клейн, 3. Фройд), а також розвивається у теоріях неофройдистів (А. Адлер, К. Юнг) та его-психологів (Е. Еріксон, К. Хорні).

Другий напрям репрезентований дослідженнями амбівалентності як виду психологічного конфлікту в теорії поля К. Левіна, когнітивної концепції Л. Фестінгера.

До третього напряму належать гуманістичні теорії особистості К. Роджерса, А. Маслоу.

3. Фройд уперше використовує термін "амбівалентність" у праці Тотем і табу" для позначення наявності ніжних і однозначно неприязних почуттів у ставленні до одного й того самого предмета чи людини.

Вивчаючи проблему "табу", 3. Фройд досліджував його природу і виникнення неврозу: Там, де наявна заборона, за нею повинне приховуватися бажання ...що категорично забороняється, воно повинно бути предметом жадоби" [158, с 396]. Він вважав, що нав'язлива поведінка й амбівалентність мають спільне походження - взаємне стримування протилежних сил, які породжують фізичну напругу, а також потребу для її вивільнення. 3. Фройд використовував термін "амбівалентність" як одне з головних понять при розробці структури особистості у працях "Я і Воно", висунувши теорію динамічної взаємодії трьох компонентів: Воно (id), Я (ego), Над-Я (super-ego). Первинна амбівалентність цієї структури полягає у несумісності між вимогами під-структур Воно та Над-Я.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Амбівалентність особистості» автора Зелінська І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина І. Амбівалентність особистості як психологічний феномен“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи