• копія документа, що є підставою для перевезення вантажу, засвідчена керівником підприємства, установи, організації, суб'єктом господарювання (договір купівлі-продажу або контракт);
• копія дозволу на право придбання зброї, бойових припасів, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них;
• копія наказу про призначення особи, відповідальної за перевезення вантажу;
• платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги.
Перевезення вогнепальної, холодної, охолощеної та пневматичної зброї, а також мисливського пороху, заряджених мисливських та спортивних патронів основних частин зброї, бойових припасів до зброї військових зразків, пристроїв та патронів до них автомобільним транспортом здійснюється згідно з вимогами законодавства щодо безпеки перевезення небезпечних вантажів цим транспортом. Керівник підприємства, установи, організації, суб'єкт господарювання для супроводження цього вантажу повинен призначити не менше двох осіб, які озброюються відомчою вогнепальною зброєю. У разі її відсутності охорона здійснюється працівниками ДСО МВС України або охороною іншого суб'єкта господарювання, що має ліцензію на надання послуг з охорони власності та громадян, з якою укладено відповідний договір. Під час перевезення мисливської, спортивної вогнепальної зброї та пристроїв (50 і більше одиниць), а також зброї військових зразків (понад 15 одиниць), набоїв до зброї військових зразків (10000 штук і більше), набоїв до мисливської, спортивної вогнепальної зброї, патронів до пристроїв (20000 штук, 50 кг пороху і більше), основних частин зброї (1.00 штук і більше) охорона здійснюється лише працівниками ДСО МВС України. Для перевезення мають бути виділені криті автомобілі. Під час перевезення пороху підлога кузова автомашини застилається повстю, кошмою або іншим подібним матеріалом. Зброя, основні частини зброї і бойові припаси, пристрої та патрони до них мають бути упаковані в пристосовану тару, яка опечатується або опломбовується.
Без дозволів органів внутрішніх справ зброя, основні частини зброї, бойові припаси, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям та суб'єктам господарювання, на які є дозволи на зберігання, перевозяться в межах міста, району, населеного пункту незалежно від відстані.
Пересилання поштою зброї, бойових припасів до зброї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них, пороху забороняється.
Термін "вибухові матеріали" (ВМ) об'єднує два терміни – "вибухові речовини" (ВР) та "засоби ініціювання" (ЗІ). Вибухові речовини – це хімічні сполуки чи суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу до самопоширення з великою швидкістю хімічної реакції, із утворенням газоподібних продуктів та виділенням тепла. До них належать амоніти, амонали, тротил, вибухові напівпродукти утилізації – порохи тощо. Засоби ініціювання – зовнішні джерела імпульсу для здійснення вибуху (електродетонатори, капсуль-детонатори, вогнепровідний та детонаційний шнури тощо).
Підставою для видачі дозволів на придбання вибухових матеріалів підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють вибухові роботи та виготовляють вибухові речовини, є клопотання керівників цих організацій, до яких додаються:
• свідоцтво (дозвіл) Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (далі – Держгірпромнагляд України) на придбання вибухових матеріалів та ведення підривних робіт чи виготовлення вибухових речовин;
• акт про придатність приміщення, де зберігатимуться вибухові матеріали, який складається комісією з представників органу внутрішніх справ, пожежного нагляду, Держгірпромнагляду України та зацікавленої організації;
• платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг, пов'язаних із видачею дозволів на придбання чи виготовлення вибухових речовин.
Підприємство не має права передавати (продавати) ВМ іншому підприємству за відсутності в останнього дозволу на придбання вибухових матеріалів, виданого органами внутрішніх справ.
Вибухові матеріали мають зберігатися в призначених для цієї мети приміщеннях і місцях, які відповідають установленим вимогам. Організація зберігання ВМ повинна унеможливити їх втрату та псування.
Перевезення вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволів, що видаються органами внутрішніх справ відповідно до заяви керівника підприємства та наявності необхідних документів також копій дозволу на придбання ВМ або, у відповідних випадках, дозволу на право проведення підривних робіт (робіт з ВМ).
Охорона вибухових матеріалів під час перевезень територією України здійснюється працівниками підрозділів Державної служби охорони при МВС України або відомчої воєнізованої охорони, які озброюються вогнепальною зброєю. У разі охорони вибухових матеріалів відомчою воєнізованою охороною в дозволі на перевезення територією України ВМ зазначаються особи, що охороняють вантаж у дорозі, а також дані про зброю.
До початку перевезення територією України вибухових матеріалів автомобільним транспортом перевізник повинен у порядку, визначеному Правилами дорожнього перевезення територією України небезпечних вантажів, отримати в органах Державтоінспекції дозвіл на таке перевезення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Придбання, зберігання, облік, охорона, перевезення і використання зброї та бойових припасів, а також вибухових речовин“ на сторінці 3. Приємного читання.
