• із альтернативними діями (наприклад придбання або зберігання в невеликих розмірах наркотичних засобів, розпивання спиртних напоїв у громадських місцях або поява в громадських місцях у стані алкогольного сп'яніння). Кожна з альтернативних дій у таких випадках вже сама по собі є достатньою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Однак особа не скоює нового складу правопорушення, якщо вона послідовно здійснює всі зазначені в диспозиції норми права заборонені дії;
• зі збірними діями, про які може йтися в тих випадках, коли конструктивною ознакою простого складу правопорушення є неодноразовість дій, тобто повторність, систематичність, злісність тощо (наприклад неодноразове порушення посадовою особою правил та інструкцій щодо безпечного здійснення робіт, злісна непокора);
• тривалі правопорушення, тобто такі, які, почавшись одним актом дії чи бездіяльності, тривають до їх припинення власне правопорушником чи правоохоронним органом (це, наприклад, окремі порушення правил пожежної безпеки, паспортних правил, правил військового обліку тощо);
• продовжувані правопорушення, що містять у собі декілька тотожних протиправних дій, пов'язаних між собою та спрямованих на досягнення загальної мети, що в комплексі утворюють єдиний адміністративний проступок. Такий проступок скоюється не безперервно, а окремими епізодами, внутрішньо тісно пов'язаними між собою, але відокремленими в часі, які слугують ніби ланками одного ланцюга. Прикладами таких правопорушень можуть бути окремі випадки злісного невиконання батьками обов'язків із виховання та навчання дітей, порушення правил адміністративного нагляду.
Залежно від наявності шкідливих наслідків виділяють:
• матеріальні склади адміністративних правопорушень, тобто коли такі наслідки передбачаються (наприклад дрібне викрадення, потрава посівів);
• формальні склади адміністративних правопорушень, за яких такі наслідки не передбачаються (наприклад дрібне хуліганство, злісна непокора).
Більшості адміністративних правопорушень властиві формальні склади.
Під час кваліфікації матеріальних складів повинен чітко простежуватись обов'язковий причиновий зв'язок між протиправним діянням та наявними шкідливими наслідками. В окремих випадках їх розмір слугує критерієм для кваліфікації певного протиправного діяння як адміністративного правопорушення, або як злочину (наприклад у разі дрібного викрадення, порушення валютних правил, зберігання наркотичних засобів тощо).
Інколи окремі правові ознаки об'єктивної сторони законодавець відображає безпосередньо в конструкції тієї чи іншої правової норми, де вони набувають кваліфікуючого значення. Це ознаки, які стосуються:
• часу вчинення правопорушення (наприклад порушення тиші в нічний час);
• місця його вчинення (наприклад поява в громадських місцях у п'яному вигляді, розпивання спиртних напоїв на виробництві);
• умов (наприклад порушення певних санітарно-карантинних, технічних, природних умов, створення умов для проведення масових заходів з порушенням установленого порядку);
• способів (наприклад жорстоке поводження з тваринами, злісна непокора, злісне ухилення від явки в суд);
• засобів учинення правопорушення (наприклад транспортних засобів, заборонених знарядь полювання).
У чинному законодавстві України про адміністративну відповідальність загалом не йдеться про замах на правопорушення, а також співучасть у ньому. На практиці ж до відповідальності за окремі адміністративні правопорушення винні особи нерідко притягуються вже на стадії замаху. Наприклад, у разі спроби провозу заборонених предметів або вантажів повітряним транспортом – ст. 133. В окремих статтях Кодексу передбачено відповідальність за організацію правопорушень (наприклад за організацію незаконних мітингів або вуличних походів – ч. 2 ст. 185і КУпАП).
Суб'єктами адміністративних правопорушень можуть бути деліктоздатні фізичні та юридичні особи, які вчинили певні правопорушення.
Фізичні особи – це осудні особи, які досягли 16-річного віку, громадяни України, іноземці та особи без громадянства.
Юридичні особи – це різні організації незалежно від форм власності, що підлягають адміністративній юрисдикції України.
Слід зауважити, що чинний КУпАП із моменту прийняття ніколи в якості суб'єктів не передбачав юридичних осіб, їх відповідальність була встановлена в інших законах ("Про громадські об'єднання", "Про рекламу"). Водночас 14 липня 2015 р. КУпАП було доповнено ст. 142, яка встановила адміністративну відповідальність юридичних осіб за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративна відповідальність та провадження в справах про адміністративні правопорушення» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Склад адміністративного правопорушення“ на сторінці 2. Приємного читання.
