Аналізуючи діючі правові норми, що регулюють трудові правовідносини педагогічних (науково-педагогічних) працівників, слід, насамперед, звернути увагу на особливості правової регламентації праці зазначеної категорії, що пояснюється специфікою їх праці. Аналіз цих особливостей може мати місце тільки в зв'язку з розглядом теоретичних засад та загальних правил єдності та диференціації правового регулювання трудових відносин [189, с. 33]. Єдине у своїй основі трудове право не може бути однаковим за конкретним змістом і характером норм для всього кола своєї дії, не може не враховувати об'єктивних обставин, зумовлених специфікою освітянської галузі.
Одним із способів диференціації є включення спеціальних трудових норм до галузевих законів. Студентам слід ознайомитися із Законом України "Про освіту", який був прийнятий 23 травня 1991 року і став першим спеціальним нормативним актом, що регулює працю педагогічних працівників. Зокрема, варто детально проаналізувати статтю 20 Закону, яка встановлює загальні засади призначення на посаду керівника навчального закладу; статтю 54, що визначає додаткові вимоги до осіб, які займаються педагогічною діяльністю, містить способи укладення трудового договору, установлює значення атестації педагогічних працівників; статтю 57, яка встановлює державні гарантії на належні умови праці, побуту, відпочинку, медичне обслуговування; підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п'ять років; правовий, соціальний, професійний захист; статтю 58, що встановлює право педагогічних та науково-педагогічних працівників на заохочення за трудові успіхи [125].
Подальшим кроком вивчення теми має стати опанування студентами змісту статей 24, 26 Закону України "Про загальну середню освіту", які визначають вимоги до заміщення посади педагогічного працівника у навчальних закладах системи загальної середньої освіти [82]; статті 21 Закону України "Про позашкільну освіту", що включає вимоги до заміщення посади педагогічного працівника позашкільного навчального закладу [127]; статей 45, 46 Закону України "Про професійно-технічну освіту", які містять особливості заняття педагогічною діяльністю у професійно-технічних навчальних закладах та установах професійно-технічної освіти [130]; статті 48 Закону України "Про вищу освіту", що включає вимоги до обіймання посад науково-педагогічних працівників [75].
Правове регулювання праці педагогічних (науково-педагогічних) працівників базується на загальних принципах регулювання трудових відносин, хоча й має суттєві особливості, що зумовлені творчим характером та особливим значенням праці освітян. Якщо виходити з того, що педагогічна (науково-педагогічна) діяльність - це один із видів професійної праці, виконання якої можливе з огляду на професію, спеціальність, кваліфікацію працівника, то необхідно зазначити, що в науці трудового права її прийнято називати "трудова функція". Так, при визначенні трудової функції науково-педагогічного працівника сторонами договору враховуються:
• профіль кафедри та її особливості (спеціалізація кафедри, передбачувана кількість навчальних дисциплін для викладання, загальний обсяг навчального навантаження науково-педагогічного складу кафедри з урахуванням необхідності виконання викладачами всіх видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи в межах шестигодинного робочого дня викладача);
• режими роботи (денна, заочна або дистанційна форма навчання);
• територіальне розташування факультету ВНЗ, проведення занять на інших факультетах ВНЗ, у різних будівлях факультету;
• види навчальної, методичної та організаційної роботи, характер і спрямованість наукових досліджень на кафедрі [195].
Сутнісними особливостями трудової функції зазначеної категорії працівників, є, по-перше, різноманітність і різнохарактерність видів робіт; по-друге, зміст трудової функції цієї категорії працівників може бути реалізований тільки за умов органічного поєднання й реалізації кожного виду робіт [165, с. 8].
Загальним для працівників освітньої галузі, як власне і для інших працівників, є те, що підставою виникнення трудових правовідносин є трудовий договір - найбільш поширена форма реалізації права на працю. Слід враховувати, що трудовим правовідносинам, які виникають між роботодавцем та педагогічними (науково-педагогічними) працівниками, в цілому властиві риси, які характеризують звичайний трудовий договір: вільне волевиявлення сторін на укладення трудового договору, гарантії від незаконних звільнень, гарантії щодо оплати праці, охорони праці тощо. Водночас однією з важливих особливостей виникнення трудових відносин з освітянами є особливий порядок укладення трудового договору. Пунктом 3 ст. 54 Закону України "Про освіту" зазначено, що педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору. З'ясувати порядок проведення конкурсу студентам допоможе Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів Ш-IV рівнів акредитації, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 р. [52]. Цим Положенням визначається порядок обрання за конкурсом осіб на вакантні посади науково-педагогічних працівників, а саме: завідувачів кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, асистентів.
Вимоги до кандидатів на ту чи іншу посаду викладені у кваліфікаційних характеристиках Національного класифікатора України: Класифікаторі професій [29], відповідних законах або в інших нормативних актах. Так, ст. 39 Закону України "Про вищу освіту" передбачає, що кандидат на посаду керівника ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації повинен бути громадянином України, вільно володіти українською мовою, мати вчене звання професора, науковий ступінь доктора або кандидата наук і стаж науково-педагогічної діяльності не менше ніж десять років. Конкурс на заміщення посади керівника ВНЗ оголошується власником або уповноваженим ним органом кожні п'ять років (посади керівника національного закладу - кожні сім років).
Про оголошення конкурсу видається наказ. Оголошення про проведення конкурсу та його умови публікуються в засобах масової інформації'. Посада вважається вакантною після звільнення науково-педагогічного працівника на підставах, передбачених законодавством про працю, а також при введенні нової посади до штатного розпису навчального закладу.
Якщо особа, яка подала заяву, не відповідає вимогам оголошеного конкурсу, вона не допускається до участі в ньому, про що отримує письмову відмову. Кандидат повинен відповідати професійно-кваліфікаційним вимогам, що висуваються до відповідної посади.
Кандидатури претендентів попередньо обговорюються на відповідній кафедрі в їх присутності. Для оцінки рівня професійної кваліфікації кандидата кафедра може запропонувати йому прочитати пробні лекції, провести практичні заняття.
Висновки кафедри про професійні та особисті якості претендентів та відповідні рекомендації передаються на розгляд Вченої ради вищого навчального закладу (факультету). При цьому негативний висновок кафедри не дає права відмовляти претенденту в розгляді його кандидатури Вченою радою.
Обрання науково-педагогічних працівників Вченою радою вищого навчального закладу (факультету) проводиться таємним голосуванням. Рішення Вченої ради при проведенні конкурсу вважається дійсним, якщо в голосуванні брало участь не менше 2/3 членів Вченої ради. Обраним уважається претендент, який здобув більше 50 % голосів присутніх членів Вченої ради.
Якщо при проведенні конкурсу, в якому брали участь два або більше претендентів, голоси розділились порівну, проводиться повторне голосування на цьому самому засіданні Вченої ради. Якщо результат повторився - конкурс вважається таким, що не відбувся, і оголошується повторно. Рішення ради є підставою для укладення трудового договору з обраною особою і видання наказу ректора про прийняття її на роботу.
Таким чином, виникнення трудових відносин з науково-педагогічними працівниками відбувається на підставі послідовних дій (умов): акту обрання на конкурсній основі вищим уповноваженим органом навчального закладу, акту затвердження результатів конкурсу посадовою особою ВНЗ та акту волевиявлення заінтересованої особи на укладення трудового договору з даною конкретною юридичною особою на підставі проведеного конкурсу на заміщення вакантної посади. Трудовий договір у названому переліку послідовних юридичних дій (або в складному юридичному складі) завершує конструкцію виникнення трудових відносин.
Відповідно до чинного законодавства при прийнятті на роботу педагогічних та науково-педагогічних працівників може укладатися безстроковий, строковий трудовий договір, в тому числі контракт. Сфера застосування контракту визначена законами України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність". Варто враховувати, що фактор тимчасової роботи за обов'язкової вимоги встановлення строку контракту психологічно ускладнює його застосування. Контракт може привабити працівника тільки при значному розширенні його прав, пільг і гарантій щодо подовження дії договору.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державні стандарти освіти і національне освітнє законодавство» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 6. Правове регулювання трудових відносин освітян“ на сторінці 1. Приємного читання.
