Розділ 17 Конституційне врегулювання зовнішньої політики зарубіжних країн

— здійснюється обмеження й уніфікація національних систем права з цілої низки напрямів;

— створена, діє і розвивається особлива система права — право ЄС, Європейське право;

— створюється однорідне юридичне середовище підприємницької діяльності.

«Наднаціональна» природа правопорядку ЄС ясніше проявляється в праві його органів приймати обов'язкові для держав-членів та їх громадян владні акти безпосереднього застосування, які до того ж мають пріоритет перед нормами внутрішнього права.

Для передачі міжнародній організації прав, властивих суверенітету, були внесені відповідні статті до Конституцій держав-членів. Так, у Конституцію ФРН внесена ст. 23, яка проголошує: «Для здійснення ідеї об'єднаної Європи Федеративна Республіка Німеччина бере участь у розвитку Європейського Союзу, до обов'язків якого входить гарантування дотримання принципів демократії правової держави, соціальної та федеративної держави, а також дотримання принципу субсидіарності, що гарантує захист основних прав, які, по суті, співпадають з основними правами, що містяться в Основному Законі. З цією метою Федерація може передавати свої суверенні права через видання закону».

§ 3. Конституційне розмежування зовнішньополітичних повноважень між федерацією та її суб'єктами

Розберемо це питання на прикладі Швейцарської Конфедерації. Закордонні справи Конституція віднесла до ведення Конфедерації. Конфедерація згідно з Конституцією прагне до збереження незалежності й процвітання Швейцарії, сприяє захисту прав людини, демократії, мирному співіснуванню народів, збереженню природних ресурсів.

Разом із цим, Конфедерація бере до уваги повноваження кантонів і поважає їх інтереси. Зі свого боку, кантони беруть участь в обговоренні зовнішньополітичних питань і прийнятті відповідних рішень, з проблем, які торкаються їх інтересів. Конституція (ст. 55) надає право кантонам укладати договори з іноземними державами в галузях, які стосуються їх повноважень, передбачених Конституцією. Ці договори не повинні суперечити ані праву, ані інтересам Конфедерації.

Кантони також вправі звертатися до зарубіжних органів влади, що рівнем нижчі, в інших випадках відносини кантонів із зарубіжними державами здійснюються через Конфедерацію.

Основний закон ФРГ встановлює розмежування законодавчої компетенції Федерації та її суб'єктів-земель набагато докладніше, ніж Конституція Швейцарії. Згідно зі ст. 70 (2) «Розмежування компетенції Федерації і земель визначається відповідно приписам Конституції щодо виключної і конкуруючої компетенції.

Згідно зі ст. 73 Федерація володіє виключною законодавчою компетенцією з питань міжнародних відносин:

а) закордонні справи, а також оборона, виключаючи захист населення;

б) громадянство Федерації;

в) свобода пересування, паспортний режим, імміграція і еміграція, видача кримінальних злочинців, митна і торгова єдність території, договори про торгівлю та судноплавство, обіг товарів і платежів із закордоном, служба почти і телекомунікацій, захист території федерації від намагань із допомогою застосування сили або спрямованих на таке застосування підготовчих дій, щоб підставити під загрозу зовнішні інтереси ФРГ, боротьба з міжнародною злочинністю.

Щодо конкуруючої законодавчої компетенції в сфері міжнародних відносин, ст. 74 Конституції ФРГ вказує право іноземців на перебування і постійне проживання, справи біженців та переміщених осіб, воєнна шкода та її відшкодування, забезпечення інвалідів війни, родичів загиблих, могили жертв війни та тиранії.

Федерація і землі самостійні й незалежні одна від одної щодо свого бюджетного господарства, але повинні брати до уваги вимоги загального бюджетного балансу.

§ 4. Розподіл зовнішньополітичних повноважень між вищими органами державної влади та управління

Розподіл зовнішньополітичних повноважень між вищими органами державної влади та управління:

— голови держави залежно від форми правління і зовнішньополітичні повноваження парламенту;

— зовнішньополітичні повноваження уряду та його голови, міністерства закордонних справ у зовнішньополітичному механізмі зарубіжних країн.