Розділ 2. Поняття системного тлумачення кримінального закону

Зокрема серед основних видів тлумачення кримінального закону розрізняємо такі:

— залежно від суб'єкта тлумачення — офіційне (нормативне і казуальне) і неофіційне (доктринальне, повсякденне);

— за ступенем впливу на суспільні відносини — нормативне, казуальне і буденне;

— за формою зовнішнього вираження — письмове і усне;

— залежно від наслідків — роз'яснююче, підтверджуюче, виправляюче та скасовуюче;

— залежно від кількості приписів, що тлумачаться, — тлумачення одного припису та комплексне тлумачення;

— залежно від врахування зв'язків кримінального закону — тлумачення за системними зв'язками, тлумачення за системоутворюючими зв'язками, комплексне тлумачення та інші.

Однак з огляду на те, що обсяг тлумачення не має практичного значення для дослідження системного тлумачення кримінального закону, вважаємо за необхідне виокремити лише такий вид системного тлумачення, який характерний безпосередньо для нього, а саме: залежно від врахування зв'язків кримінального закону — тлумачення за системними зв'язками, тлумачення за системоутворюючими зв'язками та комплексне тлумачення.

Маємо зауважити, що приписи обох частин КК України зазвичай тлумачаться із комплексним використанням системних та системоутворюючих зв'язків, адже кожна стаття кримінального закону чи її структурна частина перебувають у зв'язку із приписами того ж розділу, де вони розміщені, і з приписами тієї частини КК, де вони розміщені, і крім того, ще й тлумачаться за допомогою системних зв'язків із системою законодавства.

Проведене нами дослідження спрямоване на виявлення основних системних та системоутворюючих зв'язків усього КК України.

Унаслідок проведення дослідження ознак системного тлумачення кримінального закону у науці кримінального права, кримінальному законодавстві, теорії права, використовуючи окремі способи визначення понять, вдалося визначити певну групу ознак, що притаманні системному тлумаченню кримінального закону:

1) це інтелектуально-вольова діяльність;

2) що здійснюється відповідними суб'єктами тлумачення;

3) щодо з'ясування (усвідомлення) смислу кримінального закону;

4) щодо роз'яснення смислу кримінального закону у окремих ситуаціях;

5) ґрунтується на врахуванні зв'язків кримінального закону, які стали основою системи кримінального закону;

6) ґрунтується на врахуванні зв'язків кримінального закону як підсистеми системи законодавства;

7) полягає у наявності певних прийомів, за допомогою яких здійснюється таке тлумачення;

8) полягає у наявності певних правил, за допомогою яких здійснюється таке тлумачення.

Водночас дає підстави стверджувати, що саме ці ознаки є необхідними та достатніми і шляхом їхнього складання можна отримати визначення поняття системного тлумачення кримінального закону.